УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року лютого місяця 27 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Берещанської І.І.,
суддів: Новікова Р.В., Сокола B.C.
при секретарі: Гребенніковій Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 грудня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
16 жовтня 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вище вказаним позовом, посилаючись на те, що вона є власником 2/5часток АДРЕСА_1, власником 3/5 часток вказаної квартири є відповідачка, кухня, ванна кімната, коридор, туалет знаходяться у спільному користуванні. У своїй кімнаті позивачка зробила ремонт і деякий час з донькою ОСОБА_3 в ній не проживали. їй кімнаті, а коли прийшла до квартири, то не змогла відчинити вхідні двері квартири, оскільки відповідачка змінила замок. Неодноразово намагалась з донькою вселитись до квартири, однак відповідачка чинить перешкоди шляхом недопуску в квартиру, вона змушена знімати житло і нести додаткові витрати, внаслідок чого зазнала моральної шкоди. Просить усунути перешкоди у користування та розпорядженні власністю, зобов"язвши відповідачку не чинити перешкоди та стягнути з неї'на її користь 10 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 грудня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2. усунути ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перешкоди у користуванні та розпорядженні власністю - 2/5 частками АДРЕСА_1. В задоволенні решти вимог відмовлено.
На вказане рішення суду ОСОБА_2 принесла апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушенні норм матеріального права. Вказує, що ніяких перешкод у користуванні квартирою вона ОСОБА_1 не чинила, позивачка з моменту оформлення договору дарування з 18 січня 2002 року не вселялася до квартири і пропустила строк позовної давності,
Справа № 22-ц-1631 /2007 р. Головуючий суду першої інстанції
Бондаренко Г.М. Доповідач Сокол B.C.
комунальні платежі не оплачує, має на праві власності інше житло, а вона спроможна викупити у позивачки частку квартири.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки ОСОБА_4, яка просила апеляційну скаргу відхилити, відповідачку і її представника ОСОБА_5, які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам і дійшов вірного висновку про наступне. Позивачка являється власником 2/5 часток АДРЕСА_1, власником 3/5 часток вказаної квартири є відповідачка, кухня, ванна кімната, коридор, туалет знаходяться у спільному користуванні. Тому суд,пославшись на вимоги ст. 41 Конституції України, ст. 48 Закону України „Про власність", дійшов висновку, що права позивачки на користування і розпорядження власністю, а саме належною їй часткою квартири, порушені і вони підлягають захисту в порядку ст. З ЦПК України. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду і фактично стосуються порушених прав позивачки і направлені на протиправне позбавлення права власності. В цьому контексті колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.ст. 4, 55 Закону України „Про власність" лише у випадках і в порядку, встановлених законодавчими актами України, діяльність власника може бути обмежено чи припинено, власник не може бути позбавлений права на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення судом норм процесуального права, які були б обов'язковою підставою для скасування рішення суду колегія під апеляційного перегляду справи не встановила.
На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 грудня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.