РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2007  року лютого  місяця  27 дня  колегія суддів  судової палати  у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4про стягнення коштів по договору за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 15 листопада 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

11 вересня 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вище вказаним позовом, вимоги мотивувала тим, що вона 17 липня 2004 року уклала з приватним підприємцем ОСОБА_5 договір підряду №130704/1, згідно з яким останній за плату в 2210 грн. зобов'язався виконати комплекс проектних робіт по підготовці технічного висновку про придатність будівельних конструкцій по самовільно побудованому дачному будиночку на ділянці №213 у СК „Примор'є" на території Уютненської сільської ради Сакського району АРК, оформленню акту прийомки в експлуатацію споруди, підготовки матеріалів для розпорядження Сакської РДА по затвердженню акта вводу об'єкта. На виконання зобов'язань договору позивачка відповідно 12 липня 2004 року і 21 липня 2004 року передавала ОСОБА_5 по 100 доларів США (еквівалент 505 грн.), 04 серпня 2004 року передала 100 доларів США (еквівалент 505 грн.) ОСОБА_2 - дружині ОСОБА_5, так як сам ОСОБА_5 03 серпня 2004 року потрапив у автокатастрофу і 11 серпня 2004 року помер. Згодом позивачка від ОСОБА_2 одержала виготовлений ОСОБА_5 технічний висновок, але вказує, що технічний висновок був виготовлений не в повному обсязі і неякісно, тому вона була вимушена виконати технічний висновок в іншій проектній організації, просила стягнути судові витрати і 1515 грн. у зв'язку з невиконанням зобов'язань зі спадкоємців ОСОБА_5 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 15 листопада 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю та безпідставністю вимог.

На вказане рішення ОСОБА_1 принесла апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права. Посилаючись на вимоги  ст.  891     ЦК України вказує,  що  ОСОБА_5  їй спричинено

матеріальну шкоду, а ст. 1231 ЦК України передбачено, що до відповідачів, як спадкоємців, переходять зобов'язання щодо відшкодування майнової шкоди, завданої спадкодавцем.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки і її представника ОСОБА_6, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_2, яка просила апеляційну скаргу відхилити і вказала, що її померлий чоловік повністю виконав зобов'язання по договору, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку апеляційну скаргу задовольнити частково.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, до статті 303 ЦПК України - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_5 добросовісно виконав свої зобов"язання перед позивачкою та отримав 1010 грн. лише за ту частину роботи, яку він встиг до смерті виконати, тому в позові було відмовлено за необґрунтованістю та безпідставністю вимог. З таким висновком суду першої інстанції колегія не погоджується, оскільки до такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального права.

Суд при вирішенні спору не звернув увагу на наступне. Матеріали справи містять (а.с.32) відповідь завідуючої Сакської районної державної нотаріальної контори від 04 серпня 2006 року № 904/02-14 про те, що ОСОБА_1 ще в лютому 2005 року зверталась до нотаріуса з заявою про пред"явлення вимог до спадкоємців померлого 11 серпня 2004 року ОСОБА_5 Цією ж відповіддю позивачці були роз"яснені наслідки невиконання вимог ч. 2 ст. 1281 ЦК України.

Як вказують матеріали справи цю відповідь позивачка надала суду в додатках до позовної заяви, яка зареєстрована канцелярією суду 11 вересня 2006 року.

Відповідно до статті 1281 ЦК України „ Пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців" кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у вказаний строк, позбавляється права вимоги.

Суд першої інстанції не застосував зазначену норму права і відмовив в позові з інших підстав.

Як зазначено і проти чого не заперечувала позивачка їй про відкриття спадщини стало відомо в серпні 2004 року і тільки 11 вересня 2006 року, вона звернулась до суду з позовною заявою, тому вона позбавляється права вимоги і з цієї підстави в позові колегія суддів відмовляє.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 15 листопада 2006 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові повністю відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.