Справа № 22а-152/07                                           Головуючий першої інстанції: Костюченко   Г.С.

Суддя-доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.

УХВАЛА

Іменем   України

5 березня    2007   року                колегія судців судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Лисенка П.П.,

судців:               Кутової Т.З.,

Данилової О. О.,

при секретарі судового засідання:                                                                              Варміш О.С.,

за участю: позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2., представника відповідача Соломатіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві адміністративну

справу за апеляційною скаргою         ОСОБА_1

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 грудня 2006 року, ухвалену за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частин А 4465 про стягнення премії та компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати,

встановила:

В серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до військової частини А 4465 про стягнення премії до грошового забезпечення та компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати. Позивач посилався на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 1 лютого 2006 року на його користь з відповідача стягнуто грошове забезпечення в вигляді надбавки за безстрокову службу, яка була нарахована йому та на даний час виплачена. Оскільки нарахування вказаної надбавки тягне за собою зміну розміру раніше нарахованої премії, позивач просив стягнути недоотриману частину премії та відповідну компенсацію у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

Ухвалою Ленінського районного суду від 5 грудня 2006 року провадження у справі закрито.

В апеляційній скарзі позивач просить вказану ухвалу скасувати, а справу повернути до місцевого суду  для розгляду по суті.

Заслухавши доповідь судці, пояснення сторін, представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія судців дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд, закриваючи провадження по справі відповідно до вимог ст. 205 ЦПК України, виходив з того, що дані позовні вимоги вже були предметом судового розгляду і провадження за ними закрито   в зв'язку з   відмовою позивача.

Між тим, з таким погодитись    не можна.

Так, рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 1 лютого 2006 року, постановленим за позовом ОСОБА_1 до військової частини № А 4465 про стягнення заборгованості по грошовій надбавці за безстрокову службу в Збройних Силах України, вказані позовні вимоги задоволено.

В зазначеному рішенні міститься посилання на відмову позивача від позовних вимог про стягнення компенсації за порушення термінів виплати спірної надбавки за безстрокову службу. Між тим, відомості про постановления судом з цього приводу ухвали суду про прийняття відмови в порядку, передбаченому п. З ст. 205 ЦПК України,

2

відсутні. Стосовно ж стягнення премії в названому провадженні позовні вимоги взагалі не заявлялися.

Враховуючи, що в даному позові заявлені позовні вимоги як про стягнення не донарахованої премії за період служби, так і про стягнення компенсації втрати частини грошового доходу, в вигляді не тільки раніше стягнутої надбавки, але і премії, про яку йдеться в даному позові, то висновки суду про тотожність даних позовних вимог з тими, які були заявлені Побережним А.І. раніше,   не є вірними.

Крім того, суд помилково послався на процесуальні норми, передбачені ЦПК України, тоді як позивачем заявлено адміністративний позов і спір фактично пов'язаний з проходження публічної служби, а тому слід керуватися нормами КАС України.

При зазначених обставинах, оскаржувана ухвала суду, як не відповідаюча вимогам процесуального закону, на підставі п. 3, 4 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню, з постановлениям нової ухвали, про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача  про закриття провадження по справі.

Справа підлягає поверненню для її подальшого розгляду з урахуванням зазначених вданій ухвалі недоліків та дотриманням вимог ст. 107 КАС України.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 204, 205, 207 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 грудня 2006 року -скасувати.

В задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі - відмовити, справу повернути до того ж суду для розгляду по суті іншому судді з додержанням вимог ст. 107 КАС України.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.