Справа № 363\07 Головуючий у 1 інстанції Пісоцький О.М.
Категорія 19 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 березня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Славгородської Н.П.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Базовкіної Т.М.,
при секретарі судового засідання Бобуйок І.Ф.,
за участю :
позивачок ОСОБА_1., ОСОБА_2.,
представника відповідача Ромащенка А.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і ОСОБА_2на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 7 грудня 2006 року
за позовами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго» (далі - ВАТ ЕК «Миколаївобленерго») про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1та ОСОБА_2звернулися з позовами до ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» про відшкодування моральної шкоди.
Вони зазначали, що ОСОБА_3, батько ОСОБА_2. та чоловік ОСОБА_1., займається підприємницькою діяльністю.
1 жовтня 2006 року між ОСОБА_3. та Кавунівською сільською радою укладено договір про строкове платне користування майном, яке знаходиться в нежитловому приміщенні будинку АДРЕСА_1Арбузинського району Миколаївської області.
12 жовтня 2006 року представниками відповідача вказане приміщення безпідставно було відключено від електроенергії, а прохання ОСОБА_3. укласти з ним відповідний договір, енергопостачальна організація проігнорувала, порушуючи вимоги закону. Внаслідок таких неправомірних дій відповідача ОСОБА_3., як підприємцю, завдані матеріальні збитки, а їм, як членам сім'ї підприємця, завдана моральна шкода.
Посилаючись на викладене вони просили стягнути з відповідача на їх користь по 10 000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 7 грудня 2006 року в задоволенні позовів відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачки просять рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі. На думку апелянтів, висновки суду суперечать обставинам справи та вимогам матеріального права.
Представник відповідача просить відхилити апеляційну скаргу, посилаючись на її безпідставність.
2
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, дослідивши обставини справи, дійшов правильного висновку, що спірні правовідносини виникли між відповідачем та приватним підприємцем ОСОБА_3., у зв'язку з його господарською діяльністю та використанням ним орендованого нежитлового приміщення, розташованого в будинку АДРЕСА_1Арбузинського району Миколаївської області, яке і було відключено відповідачем від електроенергії. Встановивши зазначене, суд обґрунтовано відмовив позивачкам в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.
Доводи апелянтів не можуть бути взяті до уваги, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні вимог матеріального права.
Так, ст. 20 ЦК України передбачено право фізичних осіб на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення їх прав. Так як вказана норма є загальною, вона не містить відповідних правил щодо її застосування до конкретних правовідносин.
Оскільки в даному випадку йдеться про недоговірні правовідносини між сторонами, то необхідно керуватися правилами гл.82 ЦК України, зокрема ст.ст. 1166 -1168 ЦК України. З аналізу цих норм вбачається, що моральна шкода дійсно може відшкодовуватися не лише особі, якій вона безпосередньо завдана, а й членам сім'ї такої особи. Однак, вказаним суб'єктам (членам сім'ї) моральна шкода відшкодовується не у всіх випадках, а лише тоді, коли це прямо передбачено законом.
У зазначеному позивачками випадку відшкодування моральної шкоди законом не передбачено. За такого позовні вимоги ОСОБА_1. та ОСОБА_2. позбавлені правових підстав.
Посилання апелянтів на те, що суд не дослідив правомірності дій відповідача по відключенню електроенергії від вказаного приміщення не можуть бути взяті до уваги, оскільки ці обставини самі по собі не мають правового значення.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення суду не має.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. і ОСОБА_2. відхилити, а рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 7 грудня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскарження в касаційному порядку до Верховного Суду України.