Судове рішення #992124
Справа № 22ц - 449/07

Справа № 22ц - 449/07                                  Головуючий першої інстанції: Димитров В. І.

Категорія: 18                                          Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

УХВАЛА

Іменем   України

6 березня  2007 року                        колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Славгородської Н.П.,

судців:           Мурлигіної О.Я.,

Базовкіної Т.М.,

при секретарі судового засідання:                                                                         Бобуйок І.Ф.,

за участю позивача ОСОБА_1., відповідача ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою                                  ОСОБА_1

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 грудня 2006 року, ухвалене за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3про стягнення боргу за договором позики,

встановила:

2 вересня 2005 р. ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4. про стягнення боргу за договором позики.

Позивач вказував, що 2 вересня 2002 р. між ним та відповідачкою було укладено договір позики, за умовами якого остання взяла у нього в борг 1000 доларів США, зобов'язалась повернути їх через три місяця і сплатити 8% за кожен місяць за користування грошима, про що було складено розписку.

Посилаючись на те, що в порушення умов договору через рік відповідачка повернула йому суму боргу без виплати відсотків за користування грошима, відповідач просив суд стягнути з неї 14417 грн. відсотків за користування грошима.

У зв'язку із смертю 9 грудня 2005 р. ОСОБА_4. до участю у справі були притягнути правонаступники померлої ОСОБА_2. та ОСОБА_3.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 грудня 2006 р. в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач вказує на помилковість висновків суду, оскільки вони, на його думку, суперечать умовам договору позики, та просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія судців дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

Суд в межах заявлених вимог, на підставі наданих сторонами доказів правильно встановив, що 2 вересня 2002 р. між ОСОБА_1. та ОСОБА_4укладено договір позики, за яким остання взяла в борг у позивача 1000 доларів США і зобов'язувалась повернути цю суму через три місяця, сплативши також 8% за кожний місяць.

Через рік у 2003 р. ОСОБА_4. повернула ОСОБА_1. 1005 доларів США.

Виходячи з наведених обставин спору та положень глави 32 ЦК УРСР, норми якого регулюють спірні правовідносини, суд обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність правових підстав для стягнення процентів за користування грошима.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, оскільки положення договору займу, укладеного між ОСОБА_1. та ОСОБА_4., в частині встановлення процентів за користування позикою суперечать положенням ЦК УРСР. Крім

 

2

того, на спірні правовідносини не розповсюджуються норми ЦК України, оскільки договір позики було укладено до набрання ним чинності 1 січня 2004 р.

За такого колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1. відхилити, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація