Справа № 22 ц - 396/07 року. Головуючий 1 інстанції Мадай С.І.
Категорія 15. Доповідач апеляційної інстанції Кутова Т.З.
УХВАЛА іменем України
12 березня 2007 року. м. Миколаїв.
Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Лисенка П.П.,
суддів: Данилової О.О. та Кутової Т.З.,
із секретарем судового засідання Варміш О.С.,
з участю: представника відповідача ВакаВ.В.,
у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою приватного підприємства Фірма "Сідкорн" (далі ПП Фірма "Сідкорн") на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2006 року, ухваленому по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до ПП Фірма "Сідкорн" про стягнення заборгованості по орендній платі,
заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися у судове засідання, перевіривши у межах оскарження докази,
установила:
24 жовтня 2006 року ОСОБА_1звернулася з позовом до ПП Фірма "Сідкорн" про стягнення 767 грн. заборгованості по орендній платі.
Позов обґрунтовувала тим, що 22 квітня 2003 року сторони уклали договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивачка передала відповідачеві на 5 років належну їй земельну ділянку площею 8, 74 га, а той - зобов'язувався виплачувати до 31 грудня кожного поточного року орендну плату у розмірі 1206 гривень.
Не дивлячись на повне та своєчасне виконання нею своєї частини обов'язків за договором, відповідач не у повному розмірі сплатив орендну плату за 2004 та 2005 рік, заборгувавши вказану грошову суму.
Посилаючись на відмову орендаря покрити борг добровільно, просила позов задовольнити.
Представник відповідача позов заперечував, мотивуючи це тим, що підприємство повністю розрахувалося з позивачкою.
Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2006 року позов задоволено у повному обсязі.
З відповідача на користь позивачки в рахунок орендної плати за 2005 рік стягнуто 28 літрів олії на суму 145 грн. 60 коп. та 497 гривень грошима, вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись із таким рішенням, ПП Фірма "Сідкорн" його оскаржило й просило скасувати з мотивів невідповідності вимогам чинного законодавства та необґрунтованості, а саме, ігнорування судом наданих ним доказів.
Апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки місцевий суд постановив його з додержанням норм матеріального й процесуального права.
Вирішуючи спір таким чином, як викладено у оскарженому рішенні, місцевий суд вважав установленим, що у 2005 році між сторонами існували договірні правовідносини,
2
що витікають із договору оренди земельної ділянки від 22 квітня 2003 року. За їх змістом, відповідач у 2005 році продовжував орендувати належну позивачеві земельну ділянку й зобов'язувався виплатити до 31 грудня 90 % орендної плати в натуральній формі і 10 % - у відробітковій формі. Проте, такого обов'язку не дотримався, видавши позивачці в рахунок орендної плати продукцію на суму 385, 75 коп. та перерахувавши державі за позивача 156 гривень 78 копійок прибуткового податку. Залишок орендної плати сплачувати відмовляється.
За такого, відповідно до положень ст. 96 ЗК України, розділу III Закону України "Про оренду землі" заборговану орендну плату слід стягнути з відповідача у примусовому порядку, частково у натуральній формі, а частково грошима.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з обставинами та правовідношеннями, встановленими судом 1 інстанції, висновки щодо них та результату розгляду справи -вважає вірними, обгрунтованими й законними.
Так, із матеріалів справи вбачається, що з 2003 року між сторонами існують договірні правовідносини, які випливають із договору оренди земельної ділянки від 22 квітня 2003 року (а.с- 5-7 ).
За умовами цього договору відповідач повинен сплачувати позивачеві орендну плату у розмірі 1206 гривень за кожний поточний рік.
Не дотримуючись обов'язку по своєчасній та у повному розмірі сплаті орендної плати, відповідач у 2005 році виплатив позивачці орендну плату в натуральній формі на суму 385 грн. 75 коп.
Таким чином, у 2005 році він завинив позивачці орендну плату на суму 642 грн. 60 коп.
За такого, взявши до уваги відмову відповідача покрити борг добровільно й, виходячи із домовленості між сторонами про співвідношення форм орендної плати та реальних можливостей дотримання такого співвідношення, з ПП Фірма "Сідкорн" на користь позивачки слід було стягнути зазначений залишок орендної плати.
Оскільки місцевий суд з таких же мотивів дійшов аналогічного висновку, то його рішення є обгрунтованим й законним і відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Що ж до твердження апелянта, про ігнорування судом відомостей про виплату позивачеві орендної плати в 2005 році у формі відробітку, то воно не може бути взяте до уваги, оскільки не підтверджено належними та допустимими доказами, а за ст. 59, 60 ЦПК України, то є обов'язком сторони.
З тих же підстав, не заслуговує на увагу й пояснення апелянта, щодо наявності вини позивачки в неотриманні у 2005 році орендної плати.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу приватного підприємства Фірма "Сідкорн" відхилити, а рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і з цього часу протягом 2-х місяців може бути оскаржена.д касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.