Справа № 22ц-5392/10 Головуючий у суді 1 інстанції: Литвинчук В.П.
Категорія 57 Доповідач: Перцова В.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :
Головуючого судді : Глущенко Н.Г.
Суддів: Перцової В.А., Петешенкової М.Ю.
При секретарі: Горобець К. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська про визнання протиправною бездіяльності та стягнення недоплаченого підвищення пенсії, як дитині війни, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 листопада 2009 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська про визнання протиправною бездіяльності та стягнення недоплаченого підвищення пенсії, як дитині війни; визнано протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачці встановленого підвищення до пенсії, як дитині війни, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за вказаний період; вирішено питання щодо судових витрат.
Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська звернулось до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати дану постанову та закрити провадження по справі, посилаючись на те, що суд не врахував вимоги норм матеріального права, а також, те, що виплати проводяться лише в межах коштів виділених із державного бюджету.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що позивачка знаходиться на обліку УПФУ в Баглійському районі м. Дніпродзержинська , де отримує пенсію за віком. Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-1У вона має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.
Згідно ст.6 Закону № 2195-1У – дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Така редакція цієї стаття набула чинності з 01.01.2006 року.
Однак, Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік" дія цієї норми була зупинена.
Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-У, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111 Закону № 489-У.
Але, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення цього пункту визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відносно підвищення пенсії дітям війни у 2008 році, то відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в такій редакції: " Дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів»
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення зазначеного пункту визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими. Крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року спірні правовідносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01.01.2007 року, тобто відповідач зобов’язаний був нараховувати та виплачувати державну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, а розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється, згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Апеляційний суд вважає, що, враховуючи вказані обставини і норми матеріального права, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання неправомірними дій відповідача по виплаті їй пенсії без урахування зазначених вимог закону і зобов'язав його здійснити перерахунок пенсії у відповідності до цих вимог і забезпечити виплату недоплачених сум за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Доводи апеляційної скарги відповідача щодо неправильного застосування судом норм матеріального права, є необґрунтованими і зводяться до особистого тлумачення ним цих норм.
Не можуть бути прийняті до уваги і посилання в скарзі на те, що Управління здійснює виплати лише в межах виділених на це коштів, оскільки, відсутність коштів не є підставою для невиконання вимог закону.
Тому, враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача відхилити, а постанову суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська відхилити.
Постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.
Судді: