апеляційний суд дніпропетровської області
Справа № 22а-2807 Головуючий у 1 інстанції- Слюсар Л.П.
Категорія 2 Доповідач Болтунова Л.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2006 року Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Петренко І.О.
суддів Болтунової Л.М., Лаченкової О.В.
при секретарі Шило С.Ю.
з участю адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Гаражний кооператив «АЗОТ» про усунення порушень справа власності, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
встановила:
У червні 2004 року до суду звернулася ОСОБА_2 і просила ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на гараж НОМЕР_1 в ГК „АЗОТ", усу-нути перешкоди у володінні та користуванні гаражем та витребувати даний гараж із незаконного володіння ОСОБА_3 на її користь, а також стягнути з нього моральну шкоду в розмірі 1699 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка посилалася на те, що зазначений гараж є її власністю, оскільки він був закріплений за нею згідно протоколу НОМЕР_2 зборів ГК „АЗОТ' від 23.04.1999 року та зареєстрований рішенням виконкому Індустріальної райради № НОМЕР_3.
Так як рішенням виконкому Індустріальної райради м. Дніпропетровська від 23.04.2004 року було скасовано доповнення НОМЕР_2 до його ж рішення № НОМЕР_4 в частині затвердження рішення загальних зборів членів правління ГК , ДЗОТ" прийняття в члени кооперативу громадян згідно наданого протоколу від 08.06.2001 року, позивачка вважає, що відповідач своїми неправомірними діями по заволодінню її гаража спричинив моральну шкоду, а тому просила задовольнити її вимоги в повному обсязі.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2006 року позивачці було відмовлено в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову, вказуючи на те, що судом неповно досліджені обставини по справі, а також неправильно було застосовано процесуальне та матеріальне право.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне скаргу задовольнити частково, а рішення суду скасувати з наступних підстав.
Колегія суддів вважає, що районним судом справа була розглянута з порушенням норм процесуального та матеріального права, які є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Приймаючи позовну заяву ОСОБА_2, районний суд не звернув уваги на не, що вона не відповідає вимогам ст. 137 ЦПК України 1963 року і відповідно ст. 121 ЦПК України 2004 року.
Розглядаючи по суті дану справу, судом першої інстанції не вірно визначено правовий статус як ГК „АЗОТ" так і відповідача ОСОБА_3, не з"ясовано являється ГК „АЗОТ" на теперішній час юридичною особою, оскільки Статут, який знаходиться в матеріалах справи від 1993 року ними не перереєстровувався, також відсутні відомості з Єдиного реєстру, не обговорено і питання щодо залучення до участі в справі виконкому Індустріальної райради м. Дніпропетровська та витребування у останнього документів стосовно ГК„АЗОТ".
Керуючись ст.ст. 304,307,311,314 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2006 року скасувати і справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців.