УКРАЇНА
Справа № 2-а - 489 / 07
Категорія 38
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2007 року м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд
у складі головуючого - судді Капустинського М.М.
при секретарі судового засідання Метельській С.В.
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (м. Н. Каховка)
до Овруцької райдержадміністрації Житомирської області, Управління праці і соціального захисту населення Овруцької РДА (м. Овруч, Житомирська область)
про зобов»язання постановки на чергу для отримання компенсації за будинок,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду і просить зобов'язати відповідачів поставити його на чергу, встановлену місцевими органами виконавчої влади, для отримання компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 яке отримав у спадщину, в сумі 64652 грн., мотивуючи тим, що має право на вказану компенсацію, але Управління праці і соціального захисту населення Овруцької РДА відмовило у постановці на чергу, оскільки експертна оцінка втраченого домоволодіння зроблена експертом, який не має на те відповідних повноважень і спадкодавець не мав статусу переселенця.
Сторони у судове засідання не з»явились.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач отримав у спадщину домоволодіння АДРЕСА_1 яке відповідно до Переліку населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України №17 від 12.01.93 відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” кожен громадянин, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, має право на підставі наданої йому об'єктивної інформації про радіаційну обстановку, дози опромінення і можливі їх наслідки для здоров'я самостійно приймати рішення про подальше проживання на цій території чи відселення.
Відповідно до ч. 6 ст. 35 вказаного вище Закону компенсацію, передбачену ст. 4 Закону, у повному розмірі за цінами, встановленими на момент звернення щодо неї, мають право отримати громадяни, які не проживали на територіях радіоактивного забруднення, але одержали у спадщину майно (жилі, дачні, садові будинки, гаражі, господарські будівлі та споруди), яке не може бути перевезено із зазначених територій.
Вказане домоволодіння позивач здав на баланс Городецької сільської ради, що підтверджується актом прийняття житлового будинку від 03.07.2007 року.
Позивач отримав у спадщину будинок в АДРЕСА_2, що підтверджується копією рішення Овруцького районного суду від 20.11.2006 року, а сам з 10.01.1986 року проживає в м. Н. Каховка Херсонської області, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Новокаховським МВ УМВС України в Херсонській області.
Підставою відмови відповідача в постановці на чергу є лист Міністерства праці та соціальної політики України від 06.07.2007 року № 363/0/15-06/20, відповідно до якого тільки ті спадкоємці мають право на отримання компенсації за втрачене майно, спадкодавці яких за життя набули статусу переселенців (отримали направлення на переселення).
Крім того, ст. 35 Закону не містить будь-яких обмежень або посилань на наявність у спадкодавця направлення на переселення або отримання у спадщину майна лише переселенця, як підставу для виплати компенсації спадкоємцю. Відсутні зазначені посилання і в Положенні про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою КМ України № 755 від 15.07.97. Пунктом 5 вказаного Положення єдиною підставою для отримання спадкоємцем компенсації визначено знаходження нерухомого майна на території зони радіоактивного забруднення. В переліку документів, які подаються спадкоємцем органу виконавчої влади, відсутнє направлення на переселення на ім'я спадкодавця (п.6 Положення).
Статтею 62 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ надано право визначати порядок застосування Закону лише Кабінету Міністрів України, а Міністерству праці та соціальної політики України таке право не надано.
Враховуючи викладене, суд вважає, що лист Міністерства праці та соціальної політики України від 27.06.06 № 363/0/15-06/20, порушує вимоги ст.50 Конституції України і не відповідає вимогам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ та Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою КМ України № 755 від 15.07.1997, й не може бути застосований судом.
Ст. 5 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” визначено, що суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до вказаного Закону. Копією сертифікату суб'єкту оціночної діяльності НОМЕР_2, виданого 14.12.2005 року Фондом державного майна України та дійсного до 14.12.2008 року засвідчується, що ОСОБА_2 дозволено проведення оцінки об'єктів у матеріальній формі і земельних ділянок, а тому посилання відповідача на те, що експертна оцінка проведена з порушенням порядку, встановленого законодавством, є безпідставним.
Відповідно до п.10 Порядку використання коштів державного бюджету України на виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.2005 року, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами є управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.
Оскільки позивач в судовому засіданні позовні вимоги до Овруцької РДА не підтримав, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, а тому, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити за безпідставністю.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмова Управління праці і соціального захисту населення Овруцької РДА у постановці на чергу є безпідставною і вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 35 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 94, 158 - 163, 167, 254 КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці і соціального захисту населення Овруцької РДА поставити ОСОБА_1 на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_2 в сумі 64652, 00 грн.
У задоволенні позову до Овруцької РДА відмовити за безпідставністю.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.М. Капустинський