Справа № 22-ц-101-Ф / 07 Головуючий суду першої інстанції: Трубніков Ю.Л.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції: Притулено О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів: Притуленко О.В., Соболюка М.М.,
при секретарі Апостолові О.О.,
за участю представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача - Ленінської райдержадміністрації Качанової Л.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-21», Ленінської районної державної адміністрації про визнання недійсними протоколу. державного акту на право власності на землю та зобов'язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 26 липня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Прогрес-21», Ленінської РДА про визнання недійсними протоколу, державного акту на право власності на землю та зобов'язання вчинити певну дію.
Вимоги мотивувала тим, що на підставі рішення земельної комісії про розподіл земельних ділянок, викладеного у протоколі №2 від 24.01.2003 року, їй як власнику земельного сертифікату серії КМ № 0164653 на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності акціонерного сільськогосподарського підприємства „1 Травня", відповідачами була надана земельна частка (пай) у натурі площею 8,4011 га, яка складається з 2 часток з різним складом сільськогосподарських угідь( рілля та пасовища), непридатних для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, та виготовлений Державний акт на право власності на земельну ділянку.
Вважає, що діями відповідачів порушені її права тому, що у зв'язку зі станом здоров'я вона не була присутня на зборах і не було взято до уваги те, що вона є пенсіонеркою, не має можливості обробляти ці частки, а також здавати їх в оренду.
На підставі наведеного просить визнати недійсним рішення про розподіл землі в частині визначення її частки (паю) на лотах 21. 22. 23. 19. 43, 44, 86; визнати недійсним Державний акт, виготовлений на її ім'я на підставі розпорядження Ленінської райдержадміністрації №405 від 23.04.2003 року, а також зобов'язати відповідачів надати їй у власність зрошувану земельну частку, придатну для сільськогосподарських робіт.
Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 26 липня 2006 року у задоволені позову було відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом вимог матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалите нове - про задоволення позову ОСОБА_1
На думку апелянта суд неповно з'ясував обставини справи, внаслідок чого зробив необгрунтований висновок про відсутність законних підстав для задоволення позову ОСОБА_1
Обговоривши наведені у скарзі доводила перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
2
З матеріалів справи вбачається, що позивачка є власником земельного сертифікату серії КМ № 0164653 на право на земельну частку (пай) розміром 5.56 в умовних кадастрових гектарах землі, яка перебувала у колективній власності акціонерного сільськогосподарського підприємства „1 Мая".
На підставі розпорядження Ленінської державної адміністрації № 26 від 19.01.2001 року вказане підприємство було ліквідовано.
14 грудня 2002 року відбулися загальні збори власників земельних часток (паїв), переданих в оренду ТОВ „Прогрес-21", де було вирішено питання про розподіл земельних паїв. Відповідно протоколу №1, яким оформлений результат розгляду цього питання. позивачці був виділений пай у вигляді рілля площею 7,51 га.
Відповідно до протоколу засідання земельної комісії №2 від 24.01.2003 року розташування рілля було визначено на лотах № 21-23.
Згідно пояснень свідка ОСОБА_4 позивачка була сповіщена нею про рішення зборів, у зв'язку з чим нею був поставлений підпис у відомості.
Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо складання документів. які посвідчують право власності на земельну ділянку (виготовленої на підставі розпорядження райдержадміністрації №405 від 23.04.2003 року щодо передачі земельної частки (паю) в натурі), позивачці була надана земельна частка (пай) у натурі площею 8,4011 га, яка складається з 2 часток з різним складом сільськогосподарських угідь: рілля площею 7,51 га на лотах 22-23 (кадастровий номер 0122780400050010006) та пасовища площею 0,89 га на лотах 43-44 (кадастровий номер 0122780400040010579).
На підставі вказаної документації на "ім'я позивачки виготовлений Державний акт про право власності на земельну ділянку.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при виділенні позивачці земельної частки (паю) в натурі її права на отримання паю порушені не були.
Оскаржуючи рішення, апелянт посилається на те, що суд не повно з'ясував обставини справи та не взяв до уваги те, що Державний акт позивачкою не отриманий з тих підстав, що рілля перетинається яром, розташованим на ньому, що унеможливлює використання вказаної земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В підтвердження цього посилається на пояснення свідка ОСОБА_4
Проте, зазначені доводи апелянта не підтверджуються матеріалами справи. Як випливає з протоколу судового засідання (арк.спр.30-31), вказаний свідок лише підтвердила той факт, що позивачка була ознайомлена з рішенням загальних зборів та комісії про розподіл земельних часток. Відносно перетинання ріллі яром на земельній ділянці, виділеній в натурі позивачці, свідок пояснень не надавала.
З оглянутих колегією суддів документів - технічного звіту по встановленню меж земельних ділянок в натурі і видачі державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, які були передані громадянам власникам земельних сертифікатів із земель АСП „1 Травня", та Схеми паювання земель АСП „1 Травня" випливає, що яр розташований вздовж лотів 21, 22, 23, та не перетинає земельні ділянки, розташовані на вказаних лотах, зокрема і земельної ділянки, виділеної в натурі позивачці.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ні позивач, ні його представник не надали суду доказів в обгрунтування своїх доводів про порушення відповідачами прав позивачки. За таких обставин колегія суддів не вбачає законних підстав для скасування рішення суду.
Доводи апелянта про порушення відповідачами вимог Закону „Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" матеріалами справи не підтверджується. Вказаний Закон набрав чинності з 09.07.2003 року, тобто після вирішення питання про розподіл земельних ділянок між власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) землі, яка перебувала у колективній власності акціонерного сільськогосподарського підприємства „1 Мая", та розпорядження райдержадміністрації щодо передачі земельної частки (паю) в натурі. Дії відповідачів не суперечать Указу Президента України № 155,9/99 від 03.12.1999 року та Методичним рекомендаціям щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель
3
колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, чинним на час вирішення питання.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд правильно по суті вирішив справу. Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313-314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2відхилити.
Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 26 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з Моменту проголошення,
однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців після
набрання законної сили.