Справа № 2-а-401/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«05» травня 2009 року Перевальський районний суд Луганської області
у складі:
головуючого-судді: Сініцина Е.М.
при секретарі: Нарижній К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду у м. Перевальську Луганської області
адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання бездіяльності посадових осіб Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області та зобов’язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання бездіяльності посадових осіб Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області та зобов’язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії, посилаючись на наступне.
Він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він є дитиною війни, в зв’язку з чим має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач своєчасно не здійснював йому підвищення пенсії, передбачену ст. 6 зазначеного Закону, а також відмовився самостійно здійснити донарахування до пенсії, посилаючись на ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена. Він вважає, що дії відповідача є незаконними, тому що рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі №6-рп/2007 р. положення ст. 71 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Саме у вказаному розмірі йому було підвищено пенсію з 01 січня 2008 року. Однак рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року у справі 10-рп/2008 р. положення п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України. Ст. 52 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тому він просить суд відновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 вересня 2007 року, зобов’язати відповідача здійснити та виплатити підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
В судове засідання позивач не з’явився, просив суд розглянути справу без його участі.
Представник відповідача, в судове засідання не з’явився, надавши письмове заперечення проти позову, де зазначив, що бездіяльності Управлінням Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області допущено не було, всі передбачені підвищення позивачу проведені вчасно і в повному обсязі, як особі, що має статус дитини війни. На законодавчому рівні, суперечливість ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і Законів України «Про державний бюджет України на 2006 рік», «Про державний бюджет України на 2007 рік», «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», не приведені до виконання, тому вважають позов не обґрунтованим і в позові повинно відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області і має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням, виданим 03 квітня 2006 року (а.с.4), в зв’язку з чим має право на підвищення до пенсії. Данні обставини, жодна зі сторін не заперечувала.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більше як за три роки перед зверненням за одержанням пенсії; суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмежень будь-яким строком. Таким чином, суд не вважає, що позивачем пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, д ітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтями 71, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», була зупинена, але Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі №6-рп/2007 р., зазначені зміни були визнані неконституційними. В Розділі ІІ пункті 41 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», була змінена, але Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року у справі 10-рп/2008, зазначені зміни також визнані неконституційними . Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх не конституційність.
На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в 2007 році була зупинена та у 2008 році була змінена, але з ухваленням Рішень Конституційним Судом України, зазначені зміни були визнані неконституційними, відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області, з часу ухвалення зазначених рішень, не перерахувало та не виплатило позивачу щомісячне підвищення до пенсії, тому суд вважає можливим визнати неправомірною бездіяльність відповідача по нарахуванню та виплаті підвищення. Крім того, оскільки Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, набрали чинності з дня їх ухвалення, то суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області нарахувати та виплатити, за період часу – з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року , відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячне підвищення до пенсії, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, зазначені норми закріплені у ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» із змінами від 15 березня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, що втратила працездатність з 01 січня – 380 гривень, з 01 квітня – 406 гривень, з 01 жовтня - 411 гривень. А статтею 58 Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум на одну особу, що втратила працездатність з 01 січня – 470 гривень, з 01 квітня – 481 гривень, з 01 липня 2007 року – 482 гривень, з 01 жовтня - 498 гривень.
Таким чином, відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області повинно нарахувати та виплатити 30 відсотків мінімальної пенсії за віком позивачу – ОСОБА_1, виходячи з розміру: з 09 липня 2007 року - 406 гривень, з 01 жовтня 2007 року - 411 гривень до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 481 гривня , з 01 липня 2008 року - 482 гривні, з 01 жовтня 2008 року – 498 гривень.
На підставі ст.ст.21,22,46 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст.10, 11,71,72,159,161-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання бездіяльності посадових осіб Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області та зобов’язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області, через Перевальський районний суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний термін з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Головуючий - суддя: