АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц - 514 / 06 Головуючий
Категорія 5. в інстанції Орлов І.В.
Доповідач Карташов О.Ю.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року липня «5» дня Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого Карташова О.Ю.
Членів суду Савченко В.О., Свинцової Л.М.
при секретарі Божкової Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську
за участю:
позивачки - ОСОБА_1
представника позивачки - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення
місцевого Артемівського районного суду м. Луганська від 18 листопада 2005р. за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності, розподіл домоволодіння, встановлення порядку користування земельною ділянкою
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2004р. ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності, розподіл домоволодіння, встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Позивачка зазначала, що з 30.09.1972р. по 29.10.2004р. вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, в цей період вони за спільні кошти збудували жилий будинок АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що відповідач не визнає за нею право власності на будь-яку частину цього домоволодіння, позивачка просила суд задовольнити її позов.
Рішенням місцевого Артемівського районного суду м. Луганська від 18.11.2005р. у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права і передати справу на новий розгляд.
Доводи скарги мотивувала тим, що суд, неправильно встановив правовідносини сторін щодо належності домоволодіння, розглянув не всі пред'явлені позовні вимоги, своїм рішенням фактично встановив право власності відповідача на все спірне майно, не встановив, у межах пред'явлених нею вимог, яка частка спірного домоволодіння належить їй.
Відповідач ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги визнав частково, не заперечував проти права власності позивачки на частину домоволодіння у межах менше 1/2 його частини.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши сторони, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга піддягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що сторони перебували у шлюбі з 30.09.1972р. по 29.10.2004р., між тим, спірне домоволодіння, як єдине ціле, не може бути визнано об'єктом спільної сумісної власності сторін, так як, по справі встановлено, що частина будинку у період з 15.07.1971р. по 30.09.1972р. була побудована відповідачем за свій власний кошт, вимоги позивачки про визнання за нею права на 1/2 частину будинку задоволенню не підлягають, крім того, суд не може задовольнити вимоги позивачки про розподіл будинку в натурі, встановлення порядку користування земельною ділянкою, тому що при проведенні будівельно-технічної експертизи долі сторін визначалися як рівні.
Проте, колегія суддів вважає, що такі висновки не відповідають обставинам справи, крім того, судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Так, стаття 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує кожній людині при визначенні її цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий судовий розгляд.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, позивачка, посилаючись на норми сімейного законодавства, просила суд визнати її право спільної сумісної власності, розділити домоволодіння, встановити порядок користування земельною ділянкою.
Однак, суд, відмовляючи їй у задоволені вимог, про визнання права власності на 1/2 частину будинку, і при цьому, не заперечуючи її право на меншу частину, водночас, не встановив, у межах зазначених вимог, розмір частини її права спільної сумісної власності на домоволодіння в цілому, а таким чином, не вирішив спір по суті, не встановив наявність чи відсутність порушення права власності позивачки, за захистом якого вона звернулася до суду.
Крім того, доводи суду щодо неможливості задоволення позовних вимог у частині розподілу будинку в натурі, встановлення порядку користування земельною ділянкою, з причини проведення будівельно-технічної експертизи на умовах рівності часток сторін, є необгрунтованим, тому що, висновок експертизи це відповідь на питання поставлені судом.
Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в повному обсязі з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи, суду треба врахувати викладене, ретельно дослідити всі обставини по справі, і в залежності від встановленого, ухвалити рішення відповідно до вимог норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 304 п. 1, 307, 311 ч. 1 п. 5, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області, ~
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення місцевого Артемівського районного суду м. Луганська від 18 листопада 2005р. - скасувати, а справу направити на новий розгляд у той же суд в іншому складі
суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.