№ 2-к-1/2010 р.  

УХВАЛА  

 22 червня 2010 року                   Слов’яносербський районний суд Луганської області в складі:  

головуючого судді                            Кобзій Т.І.,

при секретарі                                     Мінка Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про  визнання та виконання на території України рішення російського суду по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,    

  ВСТАНОВИВ:  

 До Слов’яносербського районного суду Луганської області через Головне управління юстиції в Луганській області надійшло клопотання ОСОБА_1 про визнання і виконання на території України рішення мирового судді Судової дільниці № 5 Советського району м. Астрахані про стягнення аліментів з ОСОБА_2.

До клопотання додана копія вищезазначеного рішення, яким вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини зі всіх видів заробітку та іншого доходу, щомісячно, починаючи з 20 лютого 2009 року до досягнення дитиною повноліття.  

ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, надіслав суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, з клопотанням згоден.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про  визнання та виконання на території України рішення мирового судді Судової дільниці № 5 Совєтського району               м. Астрахані від 19 серпня 2009 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності за домовленістю ad hoc з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні.  

Згідно з ч. 2 ст. 54 Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним та кримінальним справам» (Мінськ, 1993 р.), учасниками якої є Україна і Російська Федерація, суд надає дозвіл на виконання на території України рішення, якщо дотримані Умови, передбачені цією Конвенцією.

Вивчивши надані документи, суд приходить до висновку, що в даному випадку такі умови дотримані, а саме: ОСОБА_2 належним чином і своєчасно був викликаний до суду, який ухвалив рішення, йому була вручена копія позовної заяви, рішення набрало законної сили та підлягає виконанню, рішення на території Російської Федерації не виконувалося.

Згідно з ч. 3 ст. 54 Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам» (Мінськ 1993 р.) порядок примусового виконання визначається за законодавством Договірної сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання.  

Строк для пред’явлення рішення до примусового виконання в Україні, передбачений ст. 391 ЦПК України, не закінчився.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 390 - 398 ЦПК України, Конвенцією «Про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам»,  

  УХВАЛИВ:  

 Клопотання задовольнити.    

  Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення мирового судді Судової дільниці № 5 Совєтського району м. Астрахані від 19 серпня 2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини зі всіх видів заробітку та іншого доходу, щомісячно, починаючи з 20 лютого 2009 року до досягнення дитиною повноліття.  

 Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Луганської області.                                                                  Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а апеляційна скарга – протягом 10 днів після подання заяви про  апеляційне оскарження.

 Суддя                                                                                                      Кобзій Т.І.