Справа 2-а-387/  2010 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2010 року            Переяслав-Хмельницький міськрайонний  суд Київської області  у складі:

головуючого судді Колодко Л.В.

при секретарі          Ткалі І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому

справу за  позовом   Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю ,-

встановив:

Переяслав-Хмельницький міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначає,  що 19 березня 2009 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним центром зайнятості  був зареєстрований як безробітний  ОСОБА_1 і перебував на обліку як безробітний до 19 травня 2009 року.

До Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості надійшла інформація про те, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем. Про цю обставину  останній центр зайнятості не повідомляв.

Відповідач безпідставно отримував допомогу по безробіттю і добровільно не повернув зазначені кошти. Посилаючись  на Закон України “Про зайнятість населення”,    просив стягнути  594 грн. 80 коп. з відповідача на користь Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги, просила задовольнити їх.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що  він зареєстрований як підприємець з 1999 року, але підприємницькою діяльністю не займався і доходів не мав, тому вважає позов безпідставним.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази,  суд встановив наступне.

У силу п. а) ч. 3 ст. 1 Закону України ?ро зайнятість населення” в Україні до зайнятого населення належать громадяни працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня  (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності.

Позивач в зв”язку із звільненням з попередньої роботи  в  2009 році через місяць звернувся в Центр зайнятості по питанню працевлаштування і був зареєстрований  з 19 березня 2009 року як такий, що шукає роботу, набув статус безробітного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2  Закону України “Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові і здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно довідки з Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації від 15.03.2010 року № 11  ОСОБА_1 зареєстрований Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією 15.04.1999 року як фізична особа-підприємець. На даний момент відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 до Єдиного  державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців  не включено, запису про рішення фізичної особи щодо припинення діяльності до Єдиного  державного реєстру не внесено.

Відсутність даних щодо отримання віповідачем ОСОБА_1 доходів від підприємницької діяльності свідчить про те, що відповідач, не отримуючи заробітку і доходів,   відноситься до категорії безробітного.

Тобто, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в розмірі 594 грн. 80 коп., виплаченої останньому, безпідставні.

Тому, зважаючи на досліджені в судовому засіданні докази, в позові про  стягнення допомоги по безробіттю слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись  Законом України  “Про зайнятість населення”, ст. 6, 9, 17 КАС України,  ст. ст. 10, 11, 70, 71, 159, 160, 161, 163 КАС України ,-

постановив:

            В позові  Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного  адміністративного суду Київської області через суд першої інстанції з одночасним надісланням апелянтом копії  скарги до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення;  апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання вказаної заяви.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня проголошення , якщо заяву про  її апеляційне оскарження не було подано.

В разі подання заяви про апеляційне оскарження постанови , але неподання апеляційної скарги в двадцятиденний строк з часу подання заяви вона набирає законної сили після закінчення цього строку.

В разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Головуюча: