УХВАЛА

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

1 серпня 2006 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Ткача З.Є.

Суддів - Бершадської Г.В., Бахметової В.Х.

при секретарі - Стець І.

за участі апелянта ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Кременецького районного суду від 22 червня 2006 року по справі за заявою ОСОБА_2  про встановлення юридичного факту

встановила:

В червні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту перебування в період з 5 серпня по 20 серпня 1986 року у відрядженні в Поліському районному шляховому ремонтно-будівельному управлінні Київського обласного управління по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг. Посилався на те, що в числі інших водіїв Кременецької автоколони НОМЕР_1, перевозив щебінь із кар»єрів міст Малина і Коростеня та станції Вільча на автодорогу в с.Варовичі, яке розташоване в зоні відчуження ЧАЕС.

Проте, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи відмовило йому в наданні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за недостатністю документів, що підтверджують ці обставини. У зв»язку з чим він змушений звернутись в суд із заявою про встановлення юридичного факту.

Ухвалою Кременецького районного суду від 22 червня 2006 року провадження у справі закрито, оскільки заява не підлягає вирішенню в порядку окремого провадження. Заявнику роз»яснено право на звернення до суду зі скаргою на відмову Департаменту подолання наслідків аварії на ЧАЕС Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи надати йому статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в порядку адміністративного судочинства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2  просить ухвалу суду скасувати як незаконну, розглянути справу по суті і постановити судове рішення, яким задоволити його заяву.

Справа № 22а-854                                                    Головуючий 1 інстанції - Ковтунович О.В.

Категорія встановл.фактів                                                                Доповідач Бершадська Г.В.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення апелянта, який підтримує доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Закриваючи провадження у справі, суд виходив з того, що заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не підлягають судовому розгляду в порядку окремого провадження.

З таким висновком суду слід погодитись оскільки він відповідає вимогам закону і грунтується на матеріалах справи. За правилами ст.234 ЦПК України в порядку окремого провадження, розглядаються справи про встановлення фактів, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник посилався на те, що з 5 по 20 серпня 1986 року брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, проте в наданні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС йому відмовлено у зв»язку з недостатністю доказів щодо перебування в зоні відчуження.

Вказана відмова за підписом директора Департаменту подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є в матеріалах справи, однак заявник її не оскаржив у встановленому законом порядку.

А згідно з роз»ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в п.2 постанови №5 від 31 березня 1995 року (з наступними змінами) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відмова відповідного (компетентного) органу в установленні факту належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки заявник звернувся в суд із заявою в порядку цивільного судочинства, суд обгрунтовано закрив провадження у справі, як цього вимагає ст.205 ЦПК України.

Ухвала суду є законною, обгрунтованою, тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.307 ч.2,308,315 ЦПК України, колегія суддів

Ухвалила:

Апеляційну   скаргу   ОСОБА_2   відхилити,   ухвалу Кременецького районного суду від 22 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.