Справа № 2-1953/10  

                                      РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  17 червня 2010 року                         Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська  

  у складі:  головуючого судді - Мороз В.П,  

                 при секретарі           - Соболєвої Н.С.,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради, третя особа – Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визначення часток в спільному майні,-  

В С Т А Н О В И В :  

  Позивачка у травні 2010 року звернулася до суду з вищевказаним позовом.  

В обґрунтування своїх вимог, посилалася на те, що після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відкрилася спадщина на частку квартири  АДРЕСА_1, яка належала останньому. У встановлений законом строк позивачка звернулася до Шостої держнотконтори, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки не визначено частки в майні, що є спільною сумісною власністю.  

В судовому засіданні позивачка та представник позивачки підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.  

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.      

Третя особа в судове засідання не з’явилася, про час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином, причину неявки суду не повідомила, будь яких заяв від її імені до суду не надходило.  

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.        

На підставі свідоцтва про право власності на житло від 27 грудня 1999 року  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_1  

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_2, про що ВРАЦС виконкому Індустріальної районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська, зроблено актовий запис № 484 від 07.04.2009 року.  

У встановлений законом термін позивачка звернулася із відповідною заявою про прийняття спадщини до   Шостої держнотконтори   , однак їй було відмовлено.  

Згідно  ст. 368 ЦК України,  спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного із них у праві власності є спільною сумісною власністю.  

Згідно до ст. 370 ЦК України  у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.    

Відповідно до п.224  Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,   нотаріус може видати свідоцтво  про право на спадщину за законом  після смерті одного із учасників спільної сумісної власності лише після  виділення  (визначення)  частки померлого у спільному майні.  

 Відповідно до ч.1 ст. 357 ЦК України  частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.  

В той самий час як вбачається з матеріалів справи,  право спільної сумісної власності на майно припиняється у разі поділу цього майна між співвласниками, у відповідності до положень ч.3 ст. 372 Цивільного Кодексу.  

Керуючись п.224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,  ст.ст. 368, 370, 357  Цивільного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 208-210, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -  

  В И Р І Ш И В   :  

  Позов ОСОБА_1  – задовольнити повністю.  

Припинити спільну сумісну власність в квартирі АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.  

Визначити частки в спільному майні в   квартирі АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 – Ѕ частини квартири та ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року – Ѕ частини квартири.  

  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

  Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

  Суддя                                                                                                                  В.П. Мороз