Справа № 2»о»-330/ 2010 р. .
Р І Ш Е Н Н Я
ім'ям України
01 липня 2010 року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:
головуючого - судді Кравченко Н.О.
при секретарі - Гусєвої К.І.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В :
В обґрунтування позову позивачка вказала, що вона з 27 серпня 1993 року перебуває у шлюбі з відповідачем; від шлюбу з відповідачем має неповнолітню доньку-ОСОБА_4,1996 року народження. Спільне життя з відповідачем не склалось. Сторони втратили почуття поваги та любові один до одного. Фактичні шлюбні відносини припинені. Спільне господарство не ведеться, спільного бюджету не мають, тому позивачка просить суд розірвати шлюб.
Позивачка до початку попереднього судового засідання надала суду заяву про розгляд справи без її участі ,зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить суд їх задовольнити.
Відповідач також надав заяву про розгляд справи у його відсутність,проти задоволення позову не заперечував, погодившись, що подальше сумісне життя з позивачкою неможливе.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.
Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 27 серпня 1993 року у Ленінському районному відділі записів актів громадського стану в м.Луганську, актовий запис № 320. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку – ОСОБА_4,1996 року народження, яка після розірвання шлюбу буде проживати, за взаємною згодою, з позивачкою. Спільне життя з відповідачем не склалося. Сторони втратили почуття любові та порозуміння один до одного у зв’язку з чим у родині відбувалися часті сварки та конфлікти у побуті. Шлюбні відносини між сторонами припинені, сторони проживають окремо. Подальше спільне життя та збереження родини неможливе.
За таких обставин суд вважає, що подальше збереження шлюбу сторін неможливе.
Спір про розподіл майна не заявлений.
Судові витрати у справі суд вважає необхідним покласти на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.10, 11, 60, 212-215, 224-233 ЦПК України, ст. ст.110-112 СК
України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 27 серпня 1993 року у Ленінському районному відділі ЗАГС м. Луганська, актовий запис за № 320.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито у доход держави з ОСОБА_2 в розмірі 17 гривень 00 коп , звільнивши від оплати ОСОБА_1.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ленінський районний суд м.Луганська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, а після того подання протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя Кравченко Н.О.