Судове рішення #9904104

Справа № 2-255/ 2010 рік

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2010 року                        Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі :

головуючого – судді Колодко Л.В.

при секретарі             Ступак Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Переяслав-Хмельницькому  справу за позовом     Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства  “Банк “Фінанси та Кредит” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та задоволення вимог кредитора,-

В С Т А Н О В И В  :

    Позивач звернувся з названим позовом в суд та просив стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі Філії «Центральне РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» загальну суму заборгованості за Кредитним договором у розмірі 55 006, 58 гривень, яка включає основну суму боргу; заборгованість по відсоткам; пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 01.09.2008 року  між відповідачем  ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»  та ОСОБА_1  був укладений кредитний договір № “51” 5209/08МФ-Е Э (гривня), згідно якого останній було надано 20000 гривень терміном до 10 березня 2010 року з оплатою відсоткової ставки 25%. Відповідач зобов”язувалась повернути кредит  в кінці терміну дії договору  та виконувати належним чином умови договору. В забезпечення виконання зобов”язань по кредитному договору № “51” 5209/08МФ-Э (гривня) від 01.09.2008 року  між ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит”  і ОСОБА_2 укладений договір поруки № “51” 5209/08МФ-Э-П від 01.09.2008 року, згідно якого поручитель зобов”язувалась відповідати перед кредитором у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов”язань ОСОБА_1 за кредитним договором. Відповідачі умов договору належним чином не виконували, кошти за кредитним  договором  не сплачували в повному обсязі, внаслідок чого виникла вказана заборгованість.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просить задовольнити їх.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнала частково, з врахуванням її матеріального стану, просила зменшити суму пені.

Відповідач ОСОБА_2 визнає позов, розуміючи, що як поручитель несе відповідальність за виконання кредитного договору, укладеного між  ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” та відповідачкою ОСОБА_1, але з врахуванням її матеріального  і сімейного стану просила зменшити суму пені в зв”язку з простроченням виплати суми за кредитним договором.

Заслухавши сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Між  ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, що на даний період згідно Статуту  є ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” і ОСОБА_1 01.09.2008 року був укладений кредитний договір №“51” 5209/08МФ-Е Э (гривня), згідно якого останній було надано 20000 гривень терміном до 10 березня 2010 року з оплатою відсоткової ставки 25%. Даний кредитний договір передбачає графік погашення кредиту. Відповідач зобов”язувалась виконувати належним чином умови кредитного договору.

В забезпечення виконання зобов”язань по кредитному договору № “51” 5209/08МФ-Э (гривня) від 01.09.2008 року  між ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” і ОСОБА_2 укладений договір поруки № “51” 5209/08МФ-Э-П від 01.09.2008 року, згідно якого поручитель зобов”язується відповідати перед кредитором у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов”язань ОСОБА_1 за кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує взяте на себе зобов”язання і не погашає кредит в повному обсязі відповідно до умов договору.

Між сторонами виникли цивільно-правові відносини, що регулюються главою 71 ЦК України і  параграфом 3 глави 49 ЦК України. В силу укладеного кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 має  виконати взяті на себе зобов”язання по погашенню отриманого кредиту в передбачений строк. Це передбачено п. п. 3.2, 3.3 Кредитного договору, що укладений між сторонами та врегульовано ст. 1054 ЦК України.

Пунктом 3.4  укладеного договору передбачено право Банку вимагати дострокового погашення боргу у випадку невиконання або не належного виконання договору.

Відповідно до вимог ст. ст.  526, 530 ЦК України зобов”язання повинні виконуватись відповідно до умов договору  та у встановлений строк.

Станом на 27.01.2010 року загальна сума заборгованості  за кредитним договором відповідача ОСОБА_1 складає  55 006 гривень 58 копійок: з них 19 065 гривень 84 копійок основної суми боргу, 4736 гривень 77 копійок заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 31203 гривень 97 копійок  пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

Відповідно до п. 2.5 договору поруки поручитель зобов”язаний безумовно виконати зобов”язання перед кредитором  за кредитним договором.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов”язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов”язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України  поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основого боргу, процентів, неустойки, встановлених договором поруки.

Пунктом 3.3 Договору поруки, п. 6.1 Кредитного договору передбачено, що у випадку недотримання поручителем, позичальником строків сплати грошових коштів кредитору,  останні зобов”язані сплатити кредитору пеню в розмірі 1% від суми вимоги за кожний день прострочення.

Відповідачі попереджались про наявність простроченої заборгованості за кредитним договором, але не погашали заборгованість.

У випадку не виконання позичальником зобов”язань відповідно до п. 2.1 Договору поруки позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Враховуючи сімейний стан відповідача ОСОБА_2, яка має на утриманні сина інваліда, матеріальний стан її та відповідачки ОСОБА_1, суд вважає можливим зменшити  пеню за прострочення невиплаченої суми за кредитним договором до 19 065 гривень.

З врахуванням вищевикладених обставин та досліджених в судовому засіданні доказів, позов про стягнення заборгованості та задоволення вимог кредитора  підлягає частковому задоволенню на суму 35 931гривня 58 копійок.

В силу ст. 88 ЦПК України  витрати, понесені позивачем  щодо сплати судового збору   підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1  пропорційно задоволеним позовним вимогам. Витрати по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень  слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 526, 530, 553, 554, 610, 611, 612, 625, 629,  1054 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України ,-

В И Р І Ш И В:

Позов    Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства  “Банк “Фінанси та Кредит” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та задоволення вимог кредитора   задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства  “Банк “Фінанси та Кредит”  35931  (тридцять п”ять тисяч дев”ятсот  тридцять одну)  гривню 58  копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства  “Банк “Фінанси та Кредит” 479 ( чотириста сімдесят дев”ять) гривень 03 копійки судових витрат.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація