Справа № 2-615/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 травня 2010 року                                                                                Бородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого – судді Унятицького Д.Є.

     при секретарі – Хоменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про стягнення заборгованості по пенсії,

в с т а н о в и в:

У березні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він пенсіонер, постійно проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, крім того, він віднесений до першої категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Також йому встановлена ІІІ група інвалідності, яка пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до положень ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір його пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Також, відповідно до вимог ст. 39 зазначеного закону він має право на отримання щомісячної грошової доплати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати як непрацюючий пенсіонер, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Проте відповідачем нарахування та сплата йому основної та додаткової пенсії, а також доплата за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю здійснювалася всупереч чинному законодавству.

Просив зобов’язати Управління ПФУ по Бородянському району Київської області здійснити перерахунок його пенсії як основної так і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю та щомісячної доплати, як проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю. Стягнути з Управління Пенсійного фонду  України по Бородянському району Київської області заборгованість по пенсії як основній так і додатковій пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю за період з 1 грудня 2007 року по даний час в сумі 48436 гривень. Стягнути з Управління Пенсійного фонду  України по Бородянському району Київської області заборгованість по щомісячній грошовій доплаті за період з грудня 2007 року по даний час у розмірі 20277 гривень 78 копійок.  Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України по Бородянському району Київської області в подальшому нараховувати та виплачувати основну і додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю та щомісячну доплату, як проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю, згідно ст.39,50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач в судове засідання не з'явився, відповідно до поданої заяви просив слухати справу без його участі. Позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, до суду надіслав заперечення, просив справу розглядати без участі його представника, позов не визнає, вважає, що позивачу правомірно, відповідно до діючого законодавства проводилось нарахування та виплата пенсії,   до того ж, позивачем пропущено строк позовної давності.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії та є інвалідом ІІІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується копіями посвідчення та вкладки до нього, довідок МСЕК (а.с.14,15) та визнається відповідачем.

Як вбачається з копії пенсійного посвідчення (а.с.16), заперечення відповідача (а.с.22-25) позивач перебуває на обліку в УПФУ в Бородянському районі і отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності, пов'язаної з впливом аварії на ЧАЕС, в розмірі відповідно до вимог ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". На виконання ч.4 ст. 54 вказаного Закону постановою КМ України № 1 від 3 січня 2002 року "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" визначено розрахункову величину 19,91 грн., з 1 вересня 2004 року – 22,30 грн., відповідно до яких проводився розрахунок пенсії. Відповідно до постанов КМ України від 26 липня 1996 року №831,836 додаткова пенсія до пенсії по інвалідності, призначеної згідно ст. 54 Закону (від заробітної плати в зоні відчуження) обчислювалася, виходячи з розрахункової величини 16,62 грн., а до пенсії по інвалідності згідно Закону України (Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) та ч.4 ст. 54 (мінімальний розмір) – виходячи з розрахункової величини 19,91 грн. З 1 січня 2008 року за Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” розрахунок додаткової пенсії встановлено у відсотках до прожиткового мінімуму визначеного для осіб, які втратили працездатність. При збільшенні прожиткового мінімуму всі додаткові пенсії щоразу перераховувалися. Розрахунок доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, який передбачений статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться відповідно до постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року в розмірі 5,20 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч. 4 ст. 54 вищевказаного Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення  змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI п.28 розділу ІІ вносились зміни в Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема в статтю 50 та ч.3 і 4 ст.54, які  викладались в новій редакції та змінювали у бік зниження особам, віднесеним до категорії І, інвалідам ІІІ групи розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та нижній розмір пенсії.

Однак, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення вказаних статей Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнано неконституційними.

Постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" також було знижено розміри  пенсій  для інвалідів,  щодо  яких  встановлено   зв'язок   з   Чорнобильською катастрофою та розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує правовий акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають ч.1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.

Також суд не звертає увагу на посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

З положень ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Також безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо визначення розміру та виплати пенсій.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.        

За таких обставин суд вважає, що позивач з 1 по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року мав право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 39 ЗУ України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

У 2007 році дія абзацу 4 частини 1 статті 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, була зупинена, відповідно до Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 вказані зміни до Закону були визнані неконституційними, тобто такими, які не відповідають Конституції України.

У 2008 році частину першу та другу статті 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було замінено однією частиною такого змісту: "Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України" відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року.

Однак вищезазначені зміни до Закону також рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 були визнані неконституційними.

Одночасно слід зазначити, що з 2004 року розмір мінімальної заробітної плати встановлювався Законом України "Про Державний бюджет України" (на відповідний рік). Положення Законів України "Про Державний бюджет України" не містить обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За таких обставин суд вважає, що позивач з 1 по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року мав право на щомісячну грошову доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Враховуючи розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 1 грудня – 411 грн.), та розмір мінімальної заробітної плати (з 1 грудня – 460 грн.), що встановлені Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", позивачу з 1 по 31 грудня 2007 року повинно було нараховано 3131,50 грн., що складається із суми основної пенсії у зазначений період (411грн.х6), додаткової пенсій (411грн.х50) та щомісячної доплати (460грн.).

Таким чином, оскільки позивачу відповідно до довідки УПФУ у Бородянському районі № 2443 від 17 травня 2010 року (а.с.31) з 1 по 31 грудня 2007 року було нараховано 1718,45 грн., то сума недонарахованої та несплаченої пенсії у вказаний період становила 1607,61 грн. (3131,5грн.-1523,89грн.).

У період з 22 травня 2008 року по 31 березня 2010 року, відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року та  «Про Державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 22 травня 2008 року – 481 грн., з 1 липня 2008 року – 482 грн., з 1 жовтня 2008 року – 498 грн., з 1 листопада 2009 року – 573 грн.  Розмір мінімальної заробітної плати становив: з 22 травня 2008 року – 525 грн., з 1 жовтня 2008 року – 545 грн., з 1 грудня 2008 року – 605 грн., з 1 квітня 2009 року – 625 грн., з 1 липня 2009 року – 630 грн., з 1 жовтня 2009 року – 650 грн., з 1 листопада 2009 року – 744 грн. з 1 січня 2010 року 695 грн.

Тому, позивачу з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року повинно було нараховано 90905,9 грн., що складається із суми основних пенсії у зазначений період (з 22 по 31 травня 2008 року – 481грн./31х10дн.х6, червень – 481грн.х6, липень-вересень 2008 року – 482грн.х6х3міс., жовтень 2008 року – жовтень 2009 року – 498грн.х6х13міс., листопад-грудень 2009 року – 573грн.х6х2міс., січень-березень 2010 року – 695грн.х6х3міс.), із суми додаткових пенсій (481грн./31х10х50%, 481грн.х50%, 482грн.х50%х3міс., 498грн.х50%х13міс., 573грн.х50х2міс., 695грн.х50%х3міс.) та суми щомісячних доплат (525грн./31х10дн., 525грн.х4міс., 545 грн.х2 міс., 605грн.х4міс., 625грн.х3міс., 630грн.х3міс., 650 грн., 744грн.х2міс., 869грн.х3 міс.)

Таким чином, оскільки позивачу, відповідно до довідоки УПФУ у Бородянському районі № 2443 від 17 травня 2010 року (а.с.31)  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року було нараховано 35882,85 грн., то сума недонарахованої та несплаченої пенсії у вказаний період становила 55023,06 грн. (90905,9грн.-35882,85грн.).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, зобов'язати управління Пенсійного фонду України  у Бородянському районі провести перерахунок пенсії позивачу, нарахувавши з 1 по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року основну державну пенсію в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю – у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та нарахувавши з 1 по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, щомісячну грошову доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Також суд вважає за необхідне стягнути з управління Пенсійного фонду  України у Бородянському районі Київської області на користь позивача недонараховані та невиплачені суми пенсії з 1 грудня 2007 року в сумі 56630,67 грн. (55023,06грн.+1607,61грн.).

В іншій частині позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 174, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 257, 267 ЦК України, ст.ст. 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Законами України "Про державний бюджет України на 2007 рік", "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", "Про державний бюджет України на 2009 рік", "Про державний бюджет України на 2010 рік" та Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року , суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про стягнення заборгованості по пенсії задовольнити частково.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, нарахувавши з 1 по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року основну державну пенсію в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю – у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та нарахувавши з 1 по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року щомісячну грошову доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Стягнути з Управління пенсійного фонду  України у Бородянському районі Київської області на користь ОСОБА_1 недонараховані та невиплачені суми пенсії з 1 грудня 2007 року по 31 березня 2010 року в сумі 56630 (п'ятдесят шість тисяч шістсот тридцять) гривень 67 копійок.

В іншій частині  позову відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області.

        Головуючий-суддя Д. Унятицький