Справа № 2-2869 за 2010р .

РІШЕННЯ

ім'ям України

19 травня 2010 року Ленінський районний суд м.Миколаєва в складі судді Коломієць В.В., при секретарі Наумкіной І.М., за участю прокурора Коршунової О.О., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні справу за позовом прокурора Ленінського району м.Миколаєва в інтересах держави в особі Ленінського районного центру зайнятості м.Миколаєва до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

29.03.2010р. прокурор Ленінського району м.Миколаєва   звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Ленінського районного центру зайнятості м.Миколаєва до ОСОБА_1,   мотивуючи свої вимоги тим, що 15.08.2007р. відповідачка звернулася до позивача для надання допомоги в працевлаштуванні, 22.08.2007р. подала заяву про надання їй статусу безробітного та про призначення матеріальної допомоги по безробіттю і зазначила, що на даний час не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, в трудових відносинах не перебуває, у зв’язку з чим їй було призначено та розпочато виплату матеріальної допомоги по безробіттю. Як вказав прокурор, надалі було встановлено, що відповідачка перебувала у трудових відносинах з ЗАТ «Калина-ЛТД» та отримувала дохід. За твердженням прокурора, відповідачкою від позивача буз законних на те підстав було отримано, 591грн.91коп., з яких до звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 у добровільному порядку повернула позивачу 250грн. Посилаючись на викладені обставини та ст.1166 ЦК України, ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття», прокурор просив стягнути з відповідачки на користь Ленінського районного центру зайнятості м.Миколаєва залишок безпідставно отриманих коштів в сумі 341грн.91коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120грн.

У судовому засіданні прокурор та представник Ленінського районного центру зайнятості м.Миколаєва  - Яброцький С.В.  - позов підтримали, зменшивши позовні вимоги у зв’язку з частковим погашення заборгованості відповідачкою та просили стягнути на користь позивача 241грн.91коп.

Відповідачка уточнений позов повністю визнала та просила звільнити її від сплати витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у зв’язку із скрутним матеріальним становищем та знаходженням на її утриманні малолітньої доньки – ІНФОРМАЦІЯ_1.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу, тобто за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи, роз’яснивши відповідачеві наслідки визнання ним позову, суд приходить до наступного.

15.08.2007р. ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного центру зайнятості м.Миколаєва для надання допомоги в працевлаштуванні, 22.08.2007р. подала заяву про надання їй статусу безробітного та про призначення матеріальної допомоги по безробіттю і зазначила, що на даний час не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, в трудових відносинах не перебуває, у зв’язку з чим їй було призначено та розпочато виплату матеріальної допомоги по безробіттю.

Згідно наказу № 71-К від 03.12.2007р. по ЗАТ «Калина-ЛТД» відповідачка працевлаштувалася у дане підприємство, де працювала на посаді менеджера по збуту та отримувала дохід, що ОСОБА_1 не заперечувала.

Судом встановлено, що відповідачкою від позивача буз законних на те підстав було отримано, 591грн.91коп., з яких до звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 у добровільному порядку повернула позивачу 250грн., а у період судового розгляду – ще 100грн. Отже,   залишок безпідставно отриманих відповідачкою коштів складає 241грн.91коп.    

На підставі викладеного та ст.1166 ЦК України, ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття» суд вважає, що з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути   241грн.91коп.    

 Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 51грн.

Враховуючи наявність на утриманні ОСОБА_1 малолітньої доньки – ІНФОРМАЦІЯ_1., суд вважає можливим зменшити розмір витрат на інформаційно-технічне  забезпечення розгляду справи, що підлягають стягненню з відповідачки у дохід держави до 60грн.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 130, 174, 212-214 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ленінського районного центру зайнятості м.Миколаєва 241грн.91коп. (двісті сорок одну гривню дев’яносто одну копійку).    

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір в сумі 51грн.00коп. і витрати на інформаційно-технічне  забезпечення розгляду справи в сумі 60грн.00коп.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський райсуд м.Миколаєва шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: