Справа № 2-2636 за 2010р.

РІШЕННЯ

ім'ям України

8 квітня 2010 року Ленінський районний суд м.Миколаєва в складі судді Коломієць В.В., при секретарі Наумкіной І.М., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 24.03.1979р. За твердженням позивачки, їхня родина вже давно фактично розпалася. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила розірвати шлюб з відповідачем.

У судовому засіданні представник позивачки – ОСОБА_3 - позов підтримала, витрати у зв*язку із реєстрацією розірвання шлюбу просила покласти на ОСОБА_1

Відповідач у судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява, з якої випливає, що позов він визнає, вважає збереження сім*ї неможливим, справу просить розглянути у його відсутність.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу, тобто за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, роз*яснивши відповідачеві наслідки визнання ним позову, суд приходить до наступного.

ОСОБА_1 з 24.03.1979р. перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Причиною розпаду родини послужили конфліктні відносини між сторонами, у зв*язку з чим вони біля десяти років проживають роздільно, позивачка фактично утворила нову сім*ю. Спору про поділ спільного майна подружжя у сторін немає.

На підставі викладеного, суд вважає встановленим, що причини, що спонукали позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, розлад у родині викликаний серйозними причинами і носить стійкий характер, подальше спільне життя подружжя і збереження родини стали неможливими, оскільки це суперечило б інтересам сторін, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.112 СК України і  ст.ст.10, 11, 60, 130, 174, 212-214 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований 24.03.1979р. Новобарсукською сільрадою Речицького району Гомельської області, Білорусь, актовий запис № 4.

Стягнути з ОСОБА_1 при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу мито в доход держави в сумі 17грн. 00коп. (сімнадцять гривень 00 копійок), звільнивши від сплати мита ОСОБА_2

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного через Ленінський райсуд м.Миколаєва шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: