Справа № 2-2561 за 2010р.

РІШЕННЯ

ім'ям України

29 березня 2010 року Ленінський районний суд м.Миколаєва в складі судді Коломієць В.В., при секретарі Наумкіной І.М., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення  неустойки за прострочення сплати аліментів,

УСТАНОВИВ:

03.03.2010р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з 27.04.2006р. по 14.07.2009р. перебувала з відповідачем у шлюбі, від якого вони мають доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., що проживає разом із позивачкою. Як вказала ОСОБА_1, рішенням Ленінського райсуду м.Миколаєва від 27.05.2008р. з відповідача  на її користь були стягнуті аліменти на утримання дитини в розмірі ј частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але з січня 2009 року ОСОБА_2 їх не сплачує. Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на її користь неустойку за прострочення сплати аліментів за період з 01.01.2009р. по 26.02.2010р. в розмірі 14573грн.11коп.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала.

Відповідач позов повністю визнав, при цьому пояснив, що аліменти не сплачує, оскільки ніде не працює.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу, тобто за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, роз*яснивши відповідачеві наслідки визнання ним позову, суд приходить до наступного.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 27.04.2006р. по 14.07.2009р. перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., що проживає разом із позивачкою. Рішенням Ленінського райсуду м.Миколаєва від 27.05.2008р. з відповідача  на користь позивачки були стягнуті аліменти на утримання дитини в розмірі ј частки усіх видів  його заробітку (доходу) щомісячно, про що був виданий відповідний виконавчий лист. Згідно довідки Заводського відділу ДВС Миколаївського міськуправління юстиції № 2956/11 від 22.02.2010р. за період з 01.01.2009р. по 22.02.2010р. ОСОБА_2 аліменти зовсім не сплачував, заборгованість складає 6897грн.70коп. Вказані обставини відповідач не заперечував.

Доказів відсутності вини відповідача у виникненні заборгованості по сплаті аліментів суду не було надано, з пояснень відповідача випливає, що він є працездатною особою, у Державні службі зайнятості населення не зареєстрований. Таким чином, виходячи з вимог ч.1 ст.196 СК України суд дійшов висновку, що вимоги позивачки про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів є обґрунтованими. Відповідно до розміру пені, встановленого даною статтею СК України, та розміру наявної у відповідача заборгованості по аліментам, суд вважає проведений позивачкою розрахунок пені за період з 01.01.2009р. по 26.02.2010р. в загальному розмірі 14573грн.11коп. таким, що відповідає обставинам справи та не суперечить діючому законодавству. ОСОБА_2 вказану суму пені також не заперечував, про обставини, передбачені ч.2 ст.196 СК України, суду не повідомив.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. На підставі викладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.196 СК України і  ст.ст.10, 11, 60, 130, 174, 212-214 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 14573грн.11коп. (чотирнадцять тисяч п*ятьсот сімдесят три гривні одинадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський райсуд м.Миколаєва шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: