Справа № 2-2539 за 2010р.

РІШЕННЯ

іменем України

31 травня 2010 року Ленінський районний суд м.Миколаєва в складі судді Коломієць В.В., при секретарі Наумкіной І.М., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

02.03.2010р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 24.05.1975р., від якого неповнолітніх дітей вони не мають. За твердженням позивачки, їхня родина фактично розпалася. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила розірвати шлюб з відповідачем.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала, витрати у зв’язку із реєстрацією розірвання шлюбу просила покласти на неї.

Відповідач позов визнав, при цьому пояснив, що вважає збереження сім’ї неможливим, оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу, тобто за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, роз’яснивши відповідачеві наслідки визнання ним позову, суд приходить до наступного.

ОСОБА_1 з 24.05.1975р. перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, від шлюбу неповнолітніх дітей вони не мають. Причиною розпаду родини послужили конфліктні відносини між сторонами, у зв’язку з чим вони близько п’яти років тому припинили шлюбні відносини. Спорів щодо поділу спільного майна подружжя сторони на теперішній час не мають.

На підставі викладеного, суд вважає встановленим, що причини, що спонукали позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, розлад у родині викликаний серйозними причинами і носить стійкий характер, подальше спільне життя подружжя і збереження родини стали неможливими, оскільки це суперечило б інтересам сторін, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.112 СК України і  ст.ст.10, 11, 60, 130, 174, 212-214 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований 24.05.1975р. районним відділом РАЦС Шкотовського району Приморського краю, актовий запис №108.

Стягнути з ОСОБА_1 при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу мито в доход держави в сумі 17грн. 00коп. (сімнадцять гривень 00 копійок), звільнивши від сплати мита ОСОБА_2

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський райсуд м.Миколаєва шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: