Справа №  1-772/10  

ВИРОК  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

01 липня 2010 року            Солом»янський районний суд м. Києва  

у складі :  головуючого -  судді             Москалюка В.М.  
при секретарі                                   Бондар Ю.О.,  

з участю прокурора                              Вівдіенко О.І.,  

захисника                              ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше не  судимий відповідно до ст.. 89 КК України, у вчиненні  злочину,  передбаченого ст.186 ч.2 КК  України,-  

ВСТАНОВИВ :  

  08.12.2009 року, ОСОБА_2, вступив в злочинну змову з невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, направлену на відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_2 та невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та з заздалегідь розподіленими ролями, приблизно о 21 годині 30 хвилин, по домофону зателефот вала до квартири наглядно знайомого гр. ОСОБА_3 та попросила його вийти на вулицю щоб поговорити. ОСОБА_3 погодився, вийшов на вулицю та став спілкуватися з невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_1. Після цього, реалізуючи свій спільний злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна. ОСОБА_2 та дрлга невстановлена слідством особа, підійшли ззаду до гр. ОСОБА_3, та взявши його за руки затягли до одного з під"Ьдів будинку № 8 по вл. Василенка в м. Києві, а невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_1, залишилась на вулиці, спостерігала за навколишньою обстановкою з мстою попередження ОСОБА_2 та другої невстановленої особи про можливу небезпеку. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 спільно з невстановленою слідством особою, перебуваючи в під "їзді будинку № 8 по вул. Василенка в м. Києві, почали наносити потерпілому ОСОБА_3 удари руками та ногами по різним частинам тіла, спричинивши фізичного болю, з метою подавлення його волі до опору та підкоренню їх вимогам, при цьому висловили вимогу передати їм всі цінні речі. Потерпілий ОСОБА_3 відмовився віддати свої речі. Після цього ОСОБА_2 діючи спільно та узгоджено з невстановленою слідством особою, відкрито викрав з кишені куртки ОСОБА_3 мобільний телефон Нокіа 2323 вартістю 700 гривень, а невстановлена слідством особа в цей час відкрито викрала з іншої кишені куртки ОСОБА_3 мобільний телефон Нокіа 2600, вартістю 300 гривень, в якому знаходилась сім-картка Київстар, вартістю 30 гривень на рахунку якої знаходилося 15 гривень та з внутрішньої кишені куртки гроші в сумі 600 гривень. Продовжуючи свої хіочинні дії, ОСОБА_2 висловив вимогу потерпілому ОСОБА_3 зняти свою шкіряну куртку, однак останній відмовився виконувати його вимогу, після чого ОСОБА_2 відкрито викрав у ОСОБА_3 його шкірят куртку вартістю 3800 гривень та спільно з невстановленими слідством особами з викраденим майном з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим за власним розсудом.  

Таким чином. ОСОБА_2 спільно з невстановленими слідством особами відкрито викрали майно гр. ОСОБА_3 на загальну суму 5445 гривень.  

  Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому діяння визнав частково, та пояснив, що раніше він   потерпілого не знав. 08.12.2009 року приблизно о  21год. він гуляв по вул. Василенка.  Під час прогулянки до нього підійшли раніше наглядно знайомі йому два хлопці, які його також знали. Вони запропонували йому пройти з ними. Один з них ОСОБА_1, а інший - Андрій. Потерпілого хтось з них знав. До обставин, які склалися, вони пояснили, що потерпілий винен їм гроші і з ним необхідно розібратися. Він вирішив їм допомогти. Коли потерпілому подзвонили по домофону, він вийшов, після чого почалась розмова. В наступному вони забрали в потерпілого курточку, телефони та гроші. Це все відбувалося по вул. Василенка 8, в під’їзді. Хлопці били потерпілого руками. Потерпілий казав, щоб його відпустили і він піде по гроші і віддасть борг. Він зняв свою куртку і віддав потерпілому, а надягнув його куртку. Також він залишив йому свій номер телефону, щоб він йому зателефонував, щоб він віддав йому шкіряну куртку. Ці хлопці не казали йому про його роль, просто просили з ними постояти для виду, оскільки в нього  серйозний вид. Вони забирали речі з умовою, що потерпілий віддасть борг, після чого вони повернуть йому речі. Куртку потерпілий віддав сам. Спочатку речі забрав один з хлопців, хто саме, точно не пам’ятає. Через деякий час він забрав куртку у одного з цих хлопців. Таким чином він допомагав цим хлопцям. Його затримали в цій шкіряній куртці.  Куртку він взяв для того, щоб потерпілий віддав борг. Телефон потерпілого він здавав в ломбард під заставу.  

  Крім часткового визнання вини підсудним його винуватість підтверджується зібраними по справі доказами.  

Так, потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що 08.12.2009 року приблизно о 21.30 год. він перебував за місцем проживання в квартирі по вул.. Василенка,8. В цей час по домофону зателефонував охоронець автостоянки ОСОБА_1, якого він знав приблизно місяць, оскільки ставив на стоянку свій автомобіль. ОСОБА_1 сказав, що необхідно поспілкуватися і щоб він вийшов. Після цього він одягнувся і вийшов на вулицю. Вийшовши на вулицю він побачив ОСОБА_1, а також біля нього стояв підсудний ОСОБА_2 ОСОБА_1 підійшов до нього і вони почали йти вздовж будинку, а ОСОБА_2 залишився стояти на місці. ОСОБА_1 щось безпредметно говорив. В цей час до нього ззаду підійшло кілька невідомих чоловіків, серед яких був також ОСОБА_2 Після цього ОСОБА_2 та інший невідомий чоловік взяли його під руки та затягли в один з під"їздів будинку. А ОСОБА_1 з одним з невідомих чоловіком залишилися на вулиці. В під'їзді ОСОБА_2 та інший невідомий чоловік почали наносити йому удари кулаками в обличчя та в інші частини тіла. Вони наказали йому віддати цінні речі. Він впав на землю та в цей час ОСОБА_2 з іншим чоловіком почали ритися по кишенях його куртки. ОСОБА_2 витягнув з кишені куртки його мобільний телефон "НОКІА 2323". а його другий мобільний телефон " НОКІА 2600" з сім картою оператора Київстар, витягнув інший чоловік. Хтось з них забрав у нього з внутрішньої кишені куртки гроші 600 грн. Після цього ОСОБА_2 наказав, щоб він знімав свою куртку. Він не хотів її віддавати, і ОСОБА_2 сам зняв куртку з нього, а свою кинув йому. Після цього вони вийшли з під "їзду. Він вийшов з під»їзду,ішов додому та за його проханням брат подзвонив у міліцію. В ході слідства йому повернули куртку  і відшкодували іншу шкоду.  

  Згідно протоколу пред'явлення осіб для впізнання, потерпілий ОСОБА_3 впізнав в особі ОСОБА_2, особу, яка відкрито викрала його майно 08.12.2009 року. (А.с. 37-40).  

Згідно протоколу огляду місця події у ОСОБА_2 було виявленою та вилученою шкіряну куртку, яку потерпілий ОСОБА_3 визнав своєю (а.с. 17, 21).  

Згідно довідки Заставного товариства «Скарбниця» ОСОБА_2 здавав мобільний телефон Нокіа, який належить потерпілому, в ломбард під заставу.(а.с.35)  

  Іншими матеріалами справи.  

  Аналізуючи зібрані докази, суд вважає підсудного ОСОБА_2 винуватим у вчиненні навмисних дій, які виразились у відкритому  викраденні чужого майна /грабіж/, вчиненого за попередньою змовою групою осіб,  і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 186  КК України.  

Доводи підсудного про те, що він допомагав своїм наглядно знайомим отримати в такий спосіб борг у потерпілого, не можуть бути прийняті до уваги, і свідчать про нещирість його зізнання. Відсутність боргових зобов»язань у потерпілого перед грабіжниками та дії підсудного під час заволодіння майном потерпілого та розпорядження ним свідчать про умисел підсудного на відкрите заволодіння майном потерпілого і правильну кваліфікацію його дій.  

При призначенні покарання підсудному Селіхову суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, його особу: раніше не судимий згідно ст.. 89 КК, задовільні характеризуючі дані, фактичні обставини справи.  

Відшкодування заподіяної шкоди судом визнається як пом»якшуюча покарання обставини, обтяжуючих не вбачається.  

Враховуючи викладене, особу підсудного, що вчинене ним віднесено до тяжких злочинів згідно ст.12 КК України, суд вважає за необхідне визначити підсудному покарання у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.  

Суд не вбачає підстав для застосування до підсудного ст.75 КК України, виходячи з тяжкості злочину, характеризуючих підсудного матеріалів та його позиції щодо вчиненого.  

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -  

ЗАСУДИВ :  

ОСОБА_2 визнати винуватим за ст.186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді  4 років позбавлення волі.  

Строк покарання засудженому  ОСОБА_2 рахувати з 24.03.2010 року.  

Запобіжний захід до набрання вироком чинності засудженому ОСОБА_2. залишити попередній - утримування під вартою в СІЗО №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.  

Речові докази по справі-зазначену в вироку куртку, яку передано на зберігання потерпілому – залишити за потерпілим.  

  Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, засудженим під вартою - з часу вручення копії вироку.  

  Суддя: