Справа № 22 -11176   /2006р.                              Головуючий

Категорія-19( 1)                                          в 1-й инстанції-Тарасенко О.В.

Доповідач- Михайлів Л.В.

У ХВАЛА ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ 2006 р. червня 22   дня  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровскої області

в складі: головуючого -МИХАЙЛІВ Л.В.,

суддів- БАРИЛЬСЬКОЇ А.П., КАРНАУХ В.В. при секретарі - ЧУБІНІЙ А.М. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу по апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 16 лютого 2006 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1  до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про.   відшкодування моральної   шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

06 грудня 2005 року ОСОБА_1 звернувся до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі з позовом, в якому просив стягнути на його користь з відповідача 66 400 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 16 лютого 2006 року позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення моральної шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов»язків, задоволено частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1    33200   грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог, оскільки судом не взято до уваги положення ст. 77 ЗУ «Про державний бюджет на 2006 рік»,застосовано норму, яка не поширюється на вказані правовідносини і відповідно неправильно встановлено розмір відшкодування, порушено норми процесуального права, неповно встановлені обставини, які мають значення для справи.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку та обгрунтовано, у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, частково задовольнив позовні  вимоги.

З матеріалів справи витікає, що висновком МСЕК від 25.05.2005р. позивачу встановлено 50 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом.

Цим обставинам суд дав правильну оцінку та обгрунтовано дійшов висновку про те, що позивачу       було спричинено   моральну шкоду у зв'язку з  трудовим каліцтвом в період його трудової діяльності та, враховуючи положення ст.ст.21,28 ЗУ «Про загальнообов*зкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності», ступеню та тривалості моральних страждань, з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995р. з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» стягнув з відповідача на користь позивача в рахунок компенсації моральної шкоди 33 200 грн.

Доводи відповідача про те, що суд не врахував, що на підставі ст. 77 Закону України « Про державний бюджет на 2006 рік» з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту «е» пункту 2 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов*зкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності» є безпідставними, оскільки позивачу втрата професійної працездатності вперше встановлена висновком МСЕК від 25.05.2005 року , тобто правовідносини сторін виникли за чинності зазначених норм цього Закону.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі про те, що судом застосовано норму, яка не поширюється на вказані правовідносини і відповідно неправильно встановлено розмір відшкодування, порушено норми процесуального права, неповно встановлені обставини, які мають значення для справи, є необгрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами справи та   висновками  суду.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду є законним та обґрунтованим, підстави для його  скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303,307, 308,313-314 ЦПК України, колегія  суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення   виконавчої   дирекції Фонду   соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі відхилити.

Рішення Тернівського районного   суду    м. Кривого Рогу від   16   лютого

2006 р. залишити  без  змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня  набрання законної сили.