ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.10                                                                                           Справа№ 24/63

За позовом: Прокурора Личаківського району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Житлово-будівельна компанія”, м.Львів

Про стягнення 64 005,73грн.

                                                                                                    Суддя Хабіб М.І.

                                                                                                    Секретар Савченко Ю.А.                                            

Представники:  

Від прокурора – Проданець Н.В. –пом. прокурора

Від позивача – Карвацька З.З. - представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 66802,49грн. боргу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 15.08.2006 року сторонами укладено договір оренди нерухомого майна №П-128, відповідно до умов якого позивач зобов’язується передати відповідачу у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 869,9кв.м, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Пластова,125, блок майстерень №2., а останній зобов’язується сплачувати орендну плату. Орендовані приміщення передані відповідачу по акту приймання-передачі 15.08.2006 року. Згідно із додатковою угодою до договору сторони дійшли згоди про розірвання договору оренди та розстрочення виконання  боргових зобов’язань на  7 місяців –до  15.06.2010р. у відповідності до графіка.

Як зазначено у позовній заяві, взяті на себе зобов’язання відповідач виконує неналежним чином, заборгованість відповідача становить 66802,49грн.

24.04.2010р. прокурор подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 64 005,73 грн. боргу.

Позивач підтримує позовні вимоги про стягнення з відповідача 64 005,73 грн. боргу.

        Відповідач в жодне судове засідання( 27.05.2010р., 10.06.2010р. та 24.06.2010р.) явку представника  не забезпечив,  23.06.2010р. подав відзив на позов, в якому проти позову заперечує з тих підстав,що з весни 2008р. з вини орендодавця відбувались часті перебої  з електроенергією та водою, у зв’зку з чим товариство не виконало ряд своїх договорів на постачання продукції, що зумовило сплату штрафних санкцій та неотримання прибутку, відтак, відсутність обігових коштів. Крім того,   відповідач зазначає, що восени було заборонено входити на територію орендодавця та до орендованого приміщення, яке було опечатане. Через незаконні дії орендодавця товариство не мало змоги виробляти продукцію та отримувати прибуток. Як стверджує відповідач, позивач не виконав належним чином своїх зобов’язань за договором, чинив перешкоди відповідачу( орендарю) в користуванні  орендованими приміщеннями. Відповідач вказує, що зважаючи на те, що відповідач не допускав  працівників орендаря до орендованих приміщень, що він вважав, що договір оренди розірвано у вересні 2008року.

Оскільки в орендованому приміщенні знаходилось обладнання товариства, 15.09.2009р. Бобаком Ю.Б. була укладена додаткова угода до договору оренди, однак на час її підписання Бобак Ю.Б.  не був директором товариства та не був  наділений  відповідними повноваженнями, оскільки призначений на посаду директора з 30.10.2009р.

Крім того, відповідач просить зупинити провадження у справі до вирішення судом справи про визнання недійсною Додаткової угоди до договору оренди нерухомого майна №П-128 від 15.08.2006р. та Договору оренди нерухомого майна №П-128 від 15.08.2006р.,  а також просить витребувати у позивача журнал реєстрації в’їзду та виїзду транспортних засобів відповідача на територію  ЛМКП «Львівтеплоенерго»по вул.. Пластова,125 у м. Львові,  які засвідчать, що з вересня 2008р. транспортні засоби відповідача  на територію орендодавця не допускались.

Прокурор та представник позивача проти клопотань відповідача заперечують, вважають їх необгрнтованими.

Розглянувши клопотання відповідача, суд  вважає, що клопотання відповідача не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

В силу ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі відповідач подав копію позовної заяви від 26.05.2010р. про визнання недійсною Додаткової угоди від 15.08.2009р. до договору оренди нерухомого майна №П-128 від 15.08.2006р. та  копію позовної заяви від 21.06.2010р. про визнання недійсним Договору оренди нерухомого майна №П-128 від 15.08.2006р.Однак, відповідач не подав ухвал суду про прийняття цих позовних заяв до розгляду та про порушення провадження у справах за даними позовами. Отже, сам факт подання позовної заяви до суду не свідчить про те, що судом розглядаються такі спори.

Щодо витребування у позивача журналу реєстрації в’їзду та виїзду транспортних засобів відповідача на територію  ЛМКП «Львівтеплоенерго»,  суд вважає назване клопотання необґрунтованим.

Враховуючи норми ст.22 ГПК України, якою надано право позивачеві до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, а також норми статті 29 ГПК, згідно з якою прокурор , який бере участь у справі, несе обов’язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 64 005,73 грн. боргу.

Розглянувши матеріали справи, суд встанови наступне.

15.08.2006 року сторонами укладено договір оренди нерухомого майна №П-128, відповідно до умов якого позивач зобов’язується передати відповідачу у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 869,9кв.м, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Пластова,125, блок майстерень №2, а останній зобов’язується сплачувати орендну плату.

Розмір орендної плати встановлений в пункті 5.2 договору та в додатку №4 до договору, та становить за перший місяць оренди 1813,40грн.  без ПДВ (  2176,10грн.  з ПДВ), за наступний місяць розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно з пунктами  4.1 -4.3 договору строк дії договору оренди встановлено з 15.08.2006р. по 13.08.2007р. У разі відсутності  заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди упродовж одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Орендовані приміщення передані відповідачу по акту приймання-передачі 15.08.2006 року( додаток №5 до договору).

Судом встановлено, що в названих додатках №4 та №5 помилково вказано, що вони є додатками до договору оренди №05-50/06 від 15.08.2006р., в той час як в них  йдеться саме про ті приміщення, які вказані в договорі оренди №П-128 від 15.08.2006р.

З 16.07.2007р.орендна плата встановлена в розмірі  3 707,37 грн.( з ПДВ) в місяць, що підтверджено додатком №4 - розрахунок орендної плати  від 16.07.2007р. до договору, підписаним сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, за оренду приміщень за період з 15.08.2006р. по 31.07.2008р. відповідач сплатив орендну плату повністю в сумі 79740,50грн., що підтверджується виписками банку з рахунка клієнта Останню сплату орендної плати в сумі 7 177,74 грн. за оренду приміщень за червень і липень 2008р. відповідач здійснив  15.10.2008р.

Відповідно до розрахунку, поданого позивачем, за період з 01.08. 2008р. по15.08. 2009р. підлягала до сплати орендна плата в сумі 64 087,61грн.

Згідно із Додатковою угодою до договору оренди нерухомого майна №П-128 від 15.08.2006р., підписаною  керівниками двох сторін, підписи яких скріплені печатками, сторони дійшли згоди розірвати договір оренди№П-128 від 15.08.2006р. Сторони підтвердили існування заборгованості орендаря перед орендодавцем станом на 15.08.2009р.  в сумі 64 005,73грн. На сплату цієї суми боргу орендодавець надав розстрочку на 7 місяців із зобов’язанням погасити весь борг до 15.06.2010р., шляхом сплати щомісячно до 15 числа  з грудня 2009р. по травень 2010р. по 10 000, грн. Строк останнього платежу в сумі 4005,73грн. встановлено до 15.06.2010р.

В названій угоді вказаний строк сплати першого платежу  в сумі 10 000,00грн. –до 15 грудня 2010р., замість –до 15 грудня 2009р. Зі змісту названої угоди вбачається, що при виготовленні угоди допущена описка.

По акту  приймання-передачі від 15.08.2009 р. відповідач повернув орендовані приміщення позивачу. Названий акт підписаний двома сторонами і скріплений печатками двох сторін.

Доказів сплати заборгованості в сумі 64 005,73грн.суду не подано.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення прокурора і представника позивача, та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759 ЦК України, ст. 283 ГК України).

Згідно із ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В силу ст.ст.763,764 ЦК, ст.284 ГК України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди упродовж одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено, що15.08.2006 року сторонами укладено договір оренди нерухомого майна №П-128, на виконання умов якого позивач передав 15.08.2006р., а відповідач прийняв нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 869,9кв.м, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Пластова,125, блок майстерень №2. З умов названого договору, зокрема, з умов п. 5.5 договору, вбачається, що орендна плата підлягала сплаті щомісячно.

За оренду приміщень за період з 15.08.2006р. по 31.07.2008р. відповідач сплатив орендну плату повністю в сумі 79740,50грн. За оренду приміщень за період з 01.08. 2008р. по 15.08.2009р. відповідач не сплатив орендної плати.

15.08.2009р. сторони підписали додаткову угоду до договору, згідно з якою сторони розірвали договір оренди№П-128 від 15.08.2006р., визначили суму заборгованості за договором оренди -64005,73грн. та узгодили строк та порядок її сплати, а саме: орендодавець  надав розстрочку на 7 місяців із зобов’язанням погасити весь борг до 15.06.2010р., шляхом сплати щомісячно по 10 000, грн. Строк останнього платежу в сумі 4005,73грн. встановлено до 15.06.2010р.

На день вирішення спору доказів сплати боргу в сумі 64 005,73грн. відповідач суду не подав.

Щодо заперечень відповідача проти позову, викладених у відзиві, то   в силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування ( ст.34 ГПК України).

Доводи відповідача про те, що  позивач не виконав належним чином своїх зобов’язань за договором, відбувались часті перебої  з електроенергією та водою, що позивач чинив перешкоди відповідачу( орендарю) в користуванні  орендованими приміщеннями не підтвердженні жодними доказами, тому не заслуговують на увагу.

Його твердження, що договір оренди розірвано у вересні 2008року, суперечать фактичним обставинам справи, оскільки згідно із додатковою угодою до договору, договір розірвано 15.08.2009р., орендовані приміщення передані позивачу по акту від 15.08.2009р..

Слід зазначити, що в договорі оренди від 15.08.2006р. № П-128 вказано, що договір укладає ТзОВ„Житлово-будівельна компанія” в особі директора Бобака Ю.Б.  Згідно з  витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником ТзОВ „Житлово-будівельна компанія” є  Бобак Ю.Б.

Довідку з ЄДРПОУ АА  №292761, видану 19.11.2009р., на яку посилається відповідач, не можна вважати належним і допустимим доказом того, що Бобак Ю.Б. був призначений на посаду директора з 30.10.2009р., оскільки дана довідка свідчить про те, яка особа зареєстрована станом на 19.11.2009р.,керівником товариства, проте, жодним чином не свідчить, що ця особа не була зареєстрована керівником до дати видачі цієї довідки.

Відтак, відповідачем також не подано доказів на підтвердження того, що Бобак Ю.Б. призначений на посаду директора з 30.10.2009р. і на час підписання додаткової угоди до договору Бобак Ю.Б.  не був директором товариства та не був  наділений  відповідними повноваженнями.

Отже,  відповідачем не доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх  заперечень проти позову.   

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 64 005,73 грн. боргу підлягають до задоволення повністю.

З огляду на те, що на момент подання позову (позов подано 28.04.2010р.) не настав строк сплати боргу в сумі 14 005,73грн. (10 000,00грн. строк сплати до 15.05.2010р., 4 005,73грн.- до 15.06.2010р.) згідно з додатковою угодою до договору, тому  судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі боргу, яка існувала на момент подання позову.

Керуючись ст.ст.2, 22, 29, 33, 34, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

                                                                   ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Житлово-будівельна компанія”, ідентифікаційний код 32484658,  місцезнаходження: 79014,м.Львів, вул. Козланюка, б.24, кв.2, на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, ідентифікаційний код 05506460,місцезнаходження:79040,м.Львів, вул.Д. Апостола,1,-  64 005,73 грн. боргу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Житлово-будівельна компанія”, ідентифікаційний код 32484658,  місцезнаходження: 79014,м.Львів, вул. Козланюка, б.24, кв.2,  в доход державного бюджету  500,00грн. державного мита та 184,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Суддя