Справа № 22-11245 \2006р.                                    Головуючий   в 1-й інстанції-

Категорія- 19(1)                                                        Кулігіна Т.Д.

Доповідач   - Михайлів Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 р.   червня   22 , дня    колегія суддів    судової   палати з    цивільних справ Апеляційного   суду Дніпропетровської області

в   складі: головуючого- МИХАЙЛІВ Л.В.,

суддів- КАРНАУХ В.В., БАРИЛЬСЬКОЇ А.П.,

при   секретарі- Чубіній А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізничний комбінат», на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 лютого 2006 року.

за позовом ОСОБА_1  до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізничний комбінат», (далі ВАТ «КЗРК») відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі про зміну розміру відшкодуванню шкоди ,заподіяної професійним захворюванням ,стягнення заборгованості по щомісячних (страхових) виплатах відшкодуванню втраченого заробітку,-

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2004 року ОСОБА_1  звернувся в суду з позовом, до ВАТ «КЗРК» з вищевказаним позовом.

В квітні 2005 року доповнив свої позовні вимоги та пред' явив позов і до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування .... і просив стягнути з ВАТ «КЗРК» заборгованість по щомісячних  виплатах відшкодування втраченого заробітку за період з 1.01.1996року по 1.04.2001року у сумі  20518,86 грн. з відділення

виконавчої дирекції Фонду -заборгованість по щомісячних страхових виплатах за

період з 1.04.2001року по 1.03.2005 року у сумі 17 551,16грн. і по 772,09грн. щомісячно,починаючи з 1.03.2005 року.

Також просив стягнути з ВАТ «КЗРК» на його користь компенсацію втрати частини відшкодування шкоди у сумі 10522,99грн.

При розгляді справи позивач уточнював позовні вимоги і в судовому засіданні 23 лютого 2006 року просив стягну на його користь з ВАТ «КЗРК» заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку 13095 грн.27коп., компенсацію -7 654 грн..81 коп. з відділення виконавчої дирекції Фонду ... -заборгованість по щомісячних виплатах у сумі 42 337 грн. 26коп. і щомісячно, починаючи з 1.12.2005року-по 1368грн. до зміни обставин ,що тягнуть перерахунок. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 лютого 2006 року.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково. З ВАТ «КЗРК» на користь позивача стягнута заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку у сумі 10693грн.61 коп.,компенсацію за несвоєчасну   виплату   частини щомісячних платежів відшкодування шкоди -6 714грн. 66коп. відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнута заборгованості по щомісячних страхових виплатах у розмірі 2628грн.01 коп. і щомісячно ,починаючи з 1 грудня 2005року- по 1052грн.36коп. до зміни обставин,що тягнуть перерахунок щомісячних виплат.

В апеляційній скарзі відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізничний комбінат», ставить питання про скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального права.Судом не досліджені питання фактичного підвищення тарифних ставок і окладів на ВАТ «КЗРК» за період з 1.11.1992року по 1.05.2000року.Судом не дана належна оцінка економічному обгрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок ,окладів на підприємстві.Необгрунтовано стягнута компенсація втрати частини щомісячних виплат відшкодування шкоди здоров'ю,оскільки регресні виплати не є елементами заробітної плати.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог,колегія судів вважає,що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних причин.

Матеріалами справи встановлено,що ОСОБА_1 працював на шахті «ІНФОРМАЦІЯ_1» виробничого об 'єднання «Кривбасруда», нині ВАТ «КЗРК» з 1962року по серпень 1190року прохідником у шкідливих,підземних умовах праці,що підтверджується записами в його професійне захворювання.

У вересні 1990року   Українським   НДУ   промислової медицини   ОСОБА_1 визнаний інвалідом 3-ї групи, з втратою працездатності 60% з 17.07.1990року.

Розпорядженням по шахті «ІНФОРМАЦІЯ_1» виробничого об 'єднання «Кривбасруда» № НОМЕР_1. позивачу призначені щомісячні виплати відшкодуванню шкоди.

Наказом №  НОМЕР_2  ДАК «Укррудпром» ПП «КДЗРК» ОСОБА_1 продовжено виплати виходячи із 70% втрати працездатності у сумі 103грн.24 коп.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність перерахунку суми відшкодування шкоди у зв ' язку з ушкодженням    здоров'я з 1.01.1996року і застосування коефіцієнта 2,5 на підставі спільної постанови адміністрації і профкому № НОМЕР_3 ,оскільки статтею 5 Закону України «Про колективні договори і угоди » заборонено включати в колективні договори і угоди умови , погіршуючі положення працівників відповідно до чинного законодавства і наказано такі умови вважати недійсними.

З цих же підстав судом першої інстанції правильно зроблений висновок про необхідність застосування коефіцієнту 1,25   для перерахунку сум відшкодування шкоди з 1 червня 1997 року , оскільки тарифні ставки і оклади на підприємстві були збільшені в 1,25 раза згідно спільної постанови    адміністрації і профкому № НОМЕР_4 , а розмір відшкодування шкоди потерпілим відповідачем не переглядався.

ВАТ «КЗРК» не представив суду доказів зміни структури заробітної плати ,а з 1.01.1996р- в 2,5 рази підвищив тарифні ставки (посадові оклади) на підставі спільної постанови адміністрації і профкових організацій відповідача НОМЕР_5 і підставі спільної постанови   адміністрації і профкому № НОМЕР_4  без будь-яких змін в структурі заробітної плати.

Оскаржуючи рішення суду відповідача не навів доводи ,яким б спростовували висновки суду щодо застосування  коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і посадових окладів до сум відшкодування шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Доводи ВАТ «КЗРК» про те, що суми відшкодування втраченого заробітку не підлягають компенсації безпідставні ,оскільки вони суперечать п. 43 правил відшкодування шкоди в редакції, затверджений Постановою Кабінетом Міністров України від  3.10.1997року №11000.  Законодавством передбачена компенсація сум   відшкодування шкоди у зв ' язку з ушкодженням  здоров'я.

Колегія судів приходить вважає , що суд першої інстанції правильно стягнув на користь позивача компенсацію втрати частини щомісячних виплат відшкодування втраченого заробітку за період з 1.01.1998року по 1.04.2001 року.

В решті частини рішення не оскаржено.

Колегія судів вважає ,що висновки суду обгрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи і поясненням сторін. Рішення суду постановлено з додерженням норм матеріального процесуального законодавства, у зв' язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню,а рішення суду залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,313-315 ЦПК України ,колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізничний комбінат» -відхилити

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу 23 лютого 2006 року -залишити без змін.   Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.