Справа № 2 - 5141/2010
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
і м е н е м УКРАЇНИ
29 червня 2010 року місто Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого судді Лебедь О.Д., при секретарі Боровікової І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя про визнання незаконними дій та зобов’язання провести перерахунок пенсії
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя про визнання незаконними дій та зобов’язання провести перерахунок пенсії, мотивуючи свої вимоги тією обставиною, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЄС 1987 р. 1 категорії пільг, позивач звернувся до відповідача с заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог ст.54, 50 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідач перерахунок пенсії не зробив всупереч вимогам Закону. Просить суд визнати дії відповідача неправомірної щодо відмови в перерахунку основної та додаткової пенсії, просить суд зобов’язати відповідача здійснити позивачу перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до чинного законодавства України, починаючи з 01.03.2010 р..
Позивач до судового засідання не з'явився, надав суду заяву щодо розгляду справи в його відсутність, згоден на заочний розгляд справи.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав суду заяву щодо розгляду справи в його відсутність, згоден на заочний розгляд справи.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, згідно з вимогами ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу в його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали пенсійної справи, суд доходить до висновку, що позовні вимоги засновані на Законі та підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС 1 категорії, внаслідок захворювань пов’язаних з ліквідацією аварії на ЧАЄС йому безстроково встановлена 2 група інвалідності.
Судом встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя та отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, як інвалід 2 групи.
15.03.2010 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії, як інваліду 2 групи аварії на ЧАЄС.
25.03.2010 р. відповідачем відмовлено позивачу в проведені перерахунку призначеної пенсії у зв’язку з тим, що виплата пенсії проведена відповідно до документів пенсійної справи та діючого законодавства.
Статтею 49 Закону № 796 передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 статті 54 Закону № 796, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 цього Закону інвалідам ІІ групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058-ІV) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Як установлено судом позивач є інвалідом ІІ групи і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону № 796 та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 цього ж Закону.
Розрахунок пенсії позивачу відповідач здійснив виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” розміру, що становить 19 грн. 91коп.
Однак, на думку суду, п орядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Ця Постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону України № 796. Пунктом 2 Постанови від 3 січня 2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, всупереч положень статей 50, 54 Закону № 796 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суд доходить висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону № 1058-ІV не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Розглянув відмову відповідача у перерахунку пенсії позивачу відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає, що відповідач діяв упереджено, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Таким чином, суд вважає, що позивач має право на перерахунок призначеної державної та додаткової пенсії по інвалідності у розмірах, визначених ст.50 Закону № 796, якої інвалідам 2 групи додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю , встановлюється у розмірі 75 процентів пенсії за віком та частиною 4 ст.54 цього Закону, згідно якої розміри пенсій для інвалідів 2 групи інвалідності складають 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону № 796-ХІІ у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1-4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні позивачу розмірі державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю , з 22.05.2008 р. застосуванню підлягають ч.1 ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі змінами, внесеними Законами України « Про внесення змін і доповнень до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 01.07.1992 № 2532-ХІІ та від 06.06.1996 № 230\96-ВР, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та розмірів прожиткового мінімуму, встановлених законом на відповідні періоди.
Згідно зі ст. 70 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах свої законні інтереси.
Підстав для визнання дій відповідача незаконними у суду не має, оскільки відповідач діяв на тій період часу в межах повноважень, наданих йому діючим законодавством.
На підставі ст. 8, 16, 22, 46, 75, 92 Конституції України, ст. ст. 49, 50, 54, 67, ?0, 71 Закону України « про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст. ст. 3,11, 13, 57 – 60, 79, 209, 215, 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК про визнання незаконними дій та зобов’язання провести перерахунок пенсії – задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК призначити ОСОБА_1 з 01.03.2010 р. державну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком , встановленого ч.1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених законами на момент виплати.
ОСОБА_1 в решті заявлених вимог – відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 120 грн.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК на користь держави судові витрати в розмірі 51 грн.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі відповідачем письмової заяви до Центрального районного суду м. Сімферополя про перегляд заочного рішення протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Суддя: