Справа №2-3186/10

   ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

                                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

    07 червня  2010 року                                                                                  

Київський районний суд м.Одеси в складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.

при секретарі - Фірко Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Одеської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про скасування наказу, перерахування та стягнення заробітної плати, вихідної допомоги і відшкодування за час затримки розрахунку при звільнені,

     ВСТАНОВИВ:

 Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача та просив ухвалити рішення відповідно до якого скасувати наказ № 374 о/с від 15.12.2008 року про зміну діючих умов праці, відповідно до якого позивачу зменшено заробітна плата до 605 гривень, зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплатити заробітну плату з дати видання наказу по момент звільнення та вихідну допомогу, виходячи з окладу 2500 гривень.

Свої вимоги мотивував тим, що 06.11.2007 року він був прийнятий на постійну роботу в Одеську філію ТОВ «Укрпромбанк» водієм адміністративно-господарського відділу, повідомивши працедавця, що він є інвалідом 2 групи у зв`язку з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Заробітна плата за штатним розкладом складала 2500гривень на місяць.

 Відповідач 02.12.2008 року повідомив позивача, що у зв`язку з економічною кризою він підпадає під скорочення штатів, йому було запропоновано написати заяву про звільнення за власним бажанням, але позивач не погодився, тому що був згодний на звільнення по ч. 1 ст.40 КЗпП України. Після того, як позивач відмовився підписати заяву про звільнення за власним бажанням, він продовжував виконувати свої службові обов`язки, щомісячна заробітна плата станом на 31.01.2009 року складала 2 500 гривень. З 15.12.2008 року по 26.12.2008 року позивач знаходився на лікарняному з діагнозом гострий бронхіт. Позивач 10.02.2009 року підписав попередження про звільнення в порядку п.1 ст. 40 КЗпП України з 13.04.2009 року. Однак у зв`язку з невикористанням відпустки за 2008 – 2009 роки і знаходиженням на лікарняному в період відпустки, дата його звільнення визначена 13.05.2009 року. Вже при оформлені звільнення, позивач отримав копію наказу № 374 о/с від 15.12.2008 року про зміну діючих умов праці, відповідно до якого з 23.02.2009 року його щомісячна заробітна плата була зменшена до 605 гривень, до наказу також був доданий акт про відмову позивача від підпису при ознайомленні зазначеного наказу. Крім того, того ж дня позивач дізнався що відповідно до наказу і згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року при розрахунку вихідної  допомоги була визначена середньомісячна заробітна плата у розмірі 729, 12 гривень, хоча станом на 31.01.2009 року оклад складав 2 500 гривень.

Одночасно позивач вказує, що відповідач повинен був його повідомити про зміну умов праці не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни, однак в порушення норм діючого законодавства відповідачем цього зроблено не було, та як вважає позивач, відповідач не мав право в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови праці.

По теперішній час розрахунок з позивачем проведений не в повному обсязі, тому він змушений звернутися до суду для захисту свої прав.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового засідання повідомлялися  судом належним чином у порядку ст.74,76,77  ЦПК України.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з урахуванням уточнень, наданих 28.04.2010 року та просив постановити рішення, яким скасувати наказ №374 о/с від 15.12.2008 року про зміну діючих умов праці, стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену заробітну плату в сумі 340 гривень, вихідну допомогу в сумі 7 083, 52 гривень, відшкодування за затримку розрахунку при звільненні за період з 13.05.2009 року по 28.04.2010 року в сумі 28 690, 55 гривень.

Відповідач  у судове засідання не з`явився, заяв та клопотань про відкладання судового засідання не заявляв, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, сповіщеного про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як  надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Розглянувши поданий позов та уточнення до нього, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.

Правовідносини між сторонами є трудовими, та врегульовані нормами КЗпП України.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 був прийнятий 06.11.2007 року на постійну роботу на посаду водія адміністративно – господарського відділу Одеської філії ТОВ «Укрпромбанк» на підставі наказу № 31 о/с від 06.11.2007 року, як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.5).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період з 15.12.2008 року по 26.12.2008 року знаходився на лікарняному с діагнозом гострий бронхіт, що підтверджується листком непрацездатності (а.с.7).

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оплату праці», ст. 94 КзпП України, за виконувану роботу позивачу нараховувалася заробітна плата, яка становила 2500 гривень щомісяця, що підтверджується розрахунковим листом за січень 2009 року (а.с.15).

Норми ст. 43 Конституції України та ст. 115 КЗпП України передбачають, що кожний має право на належні, безпечні й здорові умови праці, на заробітну плату. Отже право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

15 грудня 2008 року наказом Одеської філії ТОВ «Укрпромбанк» №374 о/с від 15.12.2008 року згідно ст. 103 КЗпП України з 23.02.2009 року позивачу зменшено заробітну плату до 605 гривень (а.с.13).

Крім того, керівництвом Одеської філії ТОВ «Укрпромбанк», під час знаходження позивача на лікарняному, 17.12.2008 року складений акт, про те що позивач при ознайомлені з наказом №374 о/с від 15.12.2008 року від підпису відмовився (а.с.14).

У судовому засіданні позивач пояснив суду, що про зменшення роботодавцем його заробітної плати до розміру 605 гривень, йому стало відомо вже при звільнені, так як 17.12.2008 року, коли до нього додому приїжджали працівники філії, у нього був гострий бронхіт, який супроводжувався високою (до 39,6 градусів) температурою.  

Згідно ст. 32 КЗпП України, про зміни істотних умов праці – систем і розмірів оплати праці, пільг, режиму робіт і ін. – працівник повинен бути сповіщений письмово не пізніше ніж за 2 місяця. Зміна істотних умов праці можлива лише у випадку здійснення роботодавцем змін в організації виробництва і праці.

Відповідно до ст. 97 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган не мають право в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Згідно ст. 103 КЗпП України, про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення, власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніше як за два місяці до їх запровадження або зміни. Таким чином, якщо працівник не був своєчасно попереджений про зміну умов праці в бік погіршення, для нього діють попередні умови праці до закінчення визначеного статтею терміну.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» та відповідно до статей 21-22 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995року, роботодавець не може в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, які погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, та колективним договором.

Позивач був звільнений 13.05.2009 року у зв`язку із скороченням штату відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі наказу № 72 о/с від 07.05.2009 року, що підтверджується записом в трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с.5) і з того часу позивач дізнався, що йому було зменшено  заробітну плату.

Судом встановлено, що дійсно в порушення статей 32, 97, 103 КЗпП України, ОСОБА_1 під час оформлення документів про звільнення дізнався що йому з 23.02.2009 року було зменшено заробітну плату до 605 гривень, оскільки 17.12.2008 року під час складання керівництвом Одеської філії ТОВ «Укрпромбанк» акту про відмову ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення з наказом № 374 о/с від 15.12.2008 року про зміну діючих умов праці, ОСОБА_1 знаходився на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності (а.с.7).

Крім того, звільняючи позивача ОСОБА_1 роботодавець не прийняв до уваги той факт, що позивач є інвалідом 2 групи у зв`язку з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії А №НОМЕР_1, виданого Одеською облдержадміністрацією (а.с.4), позивачу надано переважне право залишення на роботі при звільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці в тому числі при скороченні штату працівників у відповідності до п.7 ч.1 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На підставі ст. 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначений у п. 1 ст. 40 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі звільнення працівників в тому числі у зв`язку з скороченням чисельності або штату працівників їм виплачується допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати.

Як вбачається з розрахункового листа Одеської філії ТОВ «Укрпромбанк» за січень 2009 року оклад ОСОБА_1 складає 2 500 гривень (а.с.15). Однак при звільненні, позивачу були виплачені наступні суми: заробітна плата за чотири робочих днів у травні 2009 року в розмірі 135, 49 гривень, однак виходячи з окладу 2500 гривень щомісяця, повинна була бути 476, 19 гривень; вихідна допомога в розмірі 2 916, 48 гривень, замість 10 000 гривень виходячи з щомісячної заробітної плати в розмірі 2500 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум, стягується відшкодування за затримку розрахунку при звільненні, у розмірі середнього заробітку працівника за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, розмір відшкодування за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 13.05.2009 року по 28.04.2010 року, виходячи із середнього заробітку ОСОБА_1 – 2500 гривень щомісяця, становить 28 690, 55 гривень.

Суд, зважаючи на вищевикладене, вважає  що позов є законним, обґрунтованим та підлягаючим задоволенню шляхом скасування наказу Одеської філії ТОВ «Укрпромбанк» № 374 о/с від 15.12.2008 року про зміну діючих умов праці та стягнення на користь позивача ОСОБА_1 з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанку» заборгованості по заробітній платі у розмірі 340, 70 гривень, вихідної допомоги в розмірі 7 083, 52 гривень, відшкодування за затримку розрахунку при звільнені в розмірі 28 690, 55 гривень, що разом складає 36 114, 77 гривень.  

Керуючись ст. 43 Конституції України,  ст.ст. 32, 40, 44, 94, 95, 103, 115, 116, 117, 226-228. 237-1 КЗпП України, ст.ст. 21-22, 24, 34 Закону України «Про оплату праці», п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», ст.ст. 27, 31, 74, 76, 77, 224, 225 ЦПК України, суд

                                                           ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Одеської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про скасування наказу, перерахування та стягнення вихідної допомоги і відшкодування за час затримки розрахунку при звільнені – задовольнити.

Скасувати наказ Одеської філії товариства з обмеженою відповідальністю  «Укрпромбанк»  № 374 о/с від 15.12.2008 року про зміну діючих умов праці.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Одеської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість по заробітній платі у розмірі 340,70 гривень, вихідну допомогу в розмірі 7 083, 52 гривень, відшкодування за затримку розрахунку при звільнені в розмірі 28 690, 55 гривень, що разом складає 36 114, 77 гривень.  

  Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою  протягом десяти днів з дня отримання його копії.

            У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                           Суддя