Справа № 3167\2010р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Куриленко О.М.
за участю секретаря - Фірко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до завідувача Третьої Одеської державної нотаріальної контори Різой Наталії Вікторівни, третя особа ОСОБА_4 про виключення з кола спадкоємців,
В С Т А Н О В ИВ :
Позивачі 11.01.2010 року звернулись до суду та просили постановити рішення, відповідно до якого зобов`язати державного нотаріуса, завідувача Третьої ОДНК Різой Н.В., виключити з кола спадкоємців по закону після смерті ОСОБА_5 (спадкова справа №31/2007) ОСОБА_4
Свої вимоги мотивували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла їх мати, ОСОБА_5. Заповіт мати не склала. Позивачі по справі являються спадкоємцями першої черги, тому 17.01.2007 року вони подали заяву в Третю ОДНК для прийняття спадщини, де було з’ясовано, що крім них 12.01.2007 року заяву до Третьої ДНК подав ОСОБА_4, який також є сином померлої.
Однак позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проти факту наявності у них брата ОСОБА_4 заперечують та просять зобов`язати нотаріуса виключити ОСОБА_4 з кола спадкоємців.
У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити. Крім того зазначали, що у зв`язку зі звільненням ОСОБА_3, яка вчинила вказану нотаріальну дію, вони неодноразово звертались до теперішнього завідувача Третьою ДНК Різой Н.В. з проханням виключити ОСОБА_4 з кола спадкоємців ОСОБА_5, однак кожного разу отримували відмову.
Відповідач Різой Н.В. у судове засідання не з`явилась, про слухання справи повідомлена належним чином. У попередньому судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснивши, що діями нотаріуса нічиї інтереси та охоронювані законом права не порушені, свідоцтво про право на спадщину не видавалось, а ОСОБА_4 було рекомендовано звернутись до суду для підтвердження факту родинних відносин.
Представник ОСОБА_4, який був залучений до участі у справі у якості третьої особи, ОСОБА_7 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, зазначаючи, що нотаріус діяла цілком у межах вимог чинного законодавства.
Заслухавши осіб, які приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку про те, що у задоволення позову слід відмовити, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що позивачі по справі являються рідними братом та сестрою.
Матір`ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_5, батьком – ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Константиновским міським ЗАГСом, Донецької області,
№ НОМЕР_1 ( а.с.7).
Згідно свідоцтва про народження №НОМЕР_2, виданого Семенівською сільрадою Краматорського району Сталінської області матір`ю ОСОБА_2, позивача по справі, є ОСОБА_5, батьком – ОСОБА_6 (а.с.22).
ІНФОРМАЦІЯ_3 мати позивачів померла, відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції, серія НОМЕР_3( а.с.9).
На день смерті матері залишилося майно - частина квартири, що знаходиться в
АДРЕСА_1, яка згідно свідоцтва про право власності на житло належить ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності (а.с.23).
Також судом встановлено, що 12.01.2007 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, звернувся до Третьої Одеської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті його матері, ОСОБА_5 (а.с.5). Також зазначав, що крім нього є ще інші спадкоємці: син померлої ОСОБА_2 та донька ОСОБА_1 До заяви були додані копії свідоцтв про смерть та про народження. За вказаною заявою була заведена спадкова справа № 31\2007 року.
Відповідно до посвідки про народження ОСОБА_4 (російською ОСОБА_4), в графі матір вказана ОСОБА_5, батьком російською мовою записаний ОСОБА_6 ( а.с.8).
Позивачі по справі вказують, що державний нотаріус не мав права приймати заяву про вступ до спадщини від особи, яка не являється сином їх матері, в документах свідоцтві про смерть матері та його свідоцтві про народження є розбіжності в прізвищі матері, в одному випадку зазначено ОСОБА_5, в іншому ОСОБА_5, тому просять зобов`язати завідувача нотаріальною конторою виключити ОСОБА_4 з кола спадкоємців.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Право на спадкування, згідно ст.1223 ЦК України, мають особи, зазначені у заповіті, а у разі його відсутності, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Норми ст. 1269 Цивільного кодексу України передбачають, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до п.13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, № 20\5, при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які особисто звернулися за вчиненням нотаріальних дій.
Установлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи).
Заяви про прийняття спадщини від спадкоємця достатньо для заведення спадкової справи.
Пунктом 212 Інструкції встановлено, що нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов’язково вимагаються відповідні документи. Так, факт смерті і час відкриття спадщини підтверджуються свідоцтвом органу реєстрації актів цивільного стану про смерть спадкодавця. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану; копії актових записів; записи в паспортах про другого з подружжя; копії рішень суду, що набрали законні сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.
Державним нотаріусом Третьої ДНК Пучковою І.А. була прийнята заява ОСОБА_4 та перевірена його особа, що не суперечить вимогам ст. 43 Закону України „Про нотаріат”. Однак, дій щодо видачі свідоцтва про право на спадкування ОСОБА_4 нотаріусом не вчинялось та заявнику було роз`яснено необхідність звернутись до суду для встановлення факту родинних відносин та доказу того, що ОСОБА_5, зазначена його матір`ю у свідоцтві про народження та ОСОБА_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_3, є однією особою.
Для встановлення факту родинних відносин ОСОБА_4 10.10.2008 року звернувся до суду з заявою, яка ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08.09.2009 року була залишена без розгляду у зв`язку з неявкою заявника у судові засідання.
Крім того, видати свідоцтво про право на спадщину не було можливим, так як частки у спадковому майні – квартирі, що знаходиться в АДРЕСА_1, виділені не були, у зв`язку з чим ОСОБА_1 зверталась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної сумісної власності.
У теперішній час в провадженні Київського районного суді м. Одесі знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування за законом та зустрічним позовом ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, рішення по якій ще не винесено.
Таким чином слід зазначити, що до компетенції державного нотаріуса не входять дії щодо виключення з кола спадкоємців осіб, які не є родичами, в той час коли цей спір розглядається в суді.
Крім того, залишилось не зрозумілим, з яких саме підстав, викладених у ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус повинен був відмовити ОСОБА_4 у вчиненні нотаріальної дії - прийняті заяви про вступ до спадщини.
Таким чином, суд доходить до висновку про те, що посилання позивачів на вимоги статей 43,49,50 Закону України „Про нотаріат” та пункти 13,31 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5 є безпідставними і нотаріус, приймаючи зазначену заяву діяв в рамках законодавства України,тому в задоволенні заявлених вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 необхідно відмовити.
Керуючись, ст. ст.15, 1261, 1224,1265 ЦК України, ст. 43,49, Закону України «Про Нотаріат», ст.ст. ст.ст.209,212,213,214,215,218,223 ЦПК
ВИРІШІВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до завідувача Третьої Одеської державної нотаріальної контори Різой Наталії Вікторівни, третя особа ОСОБА_4 про виключення з кола спадкоємців – відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя