Справа № 2-263/2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2007 року Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Паринюка СІ.
при секретарі Писаревській Л.О.
з участю:
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 1500 гривень та моральної шкоди в розмірі 1000 гривень, посилаючись на те, що 09 серпня 2006 року за домовленістю з відповідачкою купила у неї мотоцикл ІЖ, який належав покійному батьку продавця. Вказаний мотоцикл належним чином відповідач не успадкувала, а спроби позивачки по оформленню мотоцикла на себе не дали бажаного результату. Після цього вона повернула мотоцикл ОСОБА_2, а та в свою чергу зобов'язалася повернути їй гроші в сумі 1500 гривень, однак до теперішнього часу гроші нею не повернуто.
В судовому засіданні позивач зменшила позовні вимоги так як відповідач повернула їй частину боргу і просила стягнути з неї 450 гривень матеріальної шкоди судові витрати, 16 гривень транспортних витрат, а від моральної шкоди відмовилася.
Відповідач позов визнала, при цьому пояснила, що дійсно спірний договір з позивачем укладався, на даний час повернути остаток грошових коштів не може через їх відсутність.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що позивач купила у відповідачки мотоцикл ІЖ випуску 1982 року, відповідно до розписки від 09.08.2006 року, а 26.11.2006 року відповідачка дала письмову розписку про повернення їй мотоцикла та зобов'язання повернути гроші в сумі 1500 гривень, однак свої зобов'язання виконала частково.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики, який згідно зі ст. 1047 цього ж Кодексу був укладений представленою позивачем письмовою розпискою, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
У відповідності до ст. 84 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, а у відповідності до ст.88 ЦПК України суд також стягує на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою ним витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.1046 ЦК України, ст.ст. 130,174 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
2
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2: 450 (чотириста п'ятдесят) гривень за договором позики, 16 (шістнадцять) гривень транспортних витрат, 150 (сто п'ятдесят) гривень витрат позивачем на оплату правової допомоги адвоката, державне мито в розмірі 61 (шість десять одної) гривні, а також 30 (тридцять) гривень по сплаті позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 707 (сім сот сім) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного
суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення
рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів
апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295
ЦПК України.
Суддя