Справа № 2-261/2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2007 року Ширяївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Паринюка СІ.
при секретареві Писаревській Л.О.
з участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Столяренко Л.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1до Осинівської сільської ради про здійснення тлумачення заповіту та визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з вище зазначеним позовом, посилаючись на те, що громадянці ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, за життя був виданий сертифікат серій ОД №0045364 про право на земельну частку (пай) розміром 6'61 умовних кадастрових га, яким вона на випадок своєї смерті, відповідно до заповіту від 15.03.2000 року, заповіла позивачці.
18.04.2003 року право ОСОБА_2. на земельну ділянку було посвідчено Державним актом, але переписати заповіт не змогла в зв'язку з хворобою.
На теперішній час позивач хоче оформити спадщину, а тому просить суд, здійснити тлумачення заповіту та визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, представник Осинівської сільської ради Ширяївського району Одеської області не заперечувала проти задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що громадянка ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7), за життя, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай), мала право на земельну частку (пай) розміром 6,63 умовних кадастрових гектара, якою згідно до заповіту від 15.03.2000 року розпорядилася на користь ОСОБА_1 (а.с.5). 18.04.2003 року ОСОБА_2 отримала Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 5,25 гектарів (а. с. 6), однак заповіт не переписала.
Відповідно до вимог ст.ст. 1256, 213 ЦК України суд вважає, що воля заповідача ОСОБА_2., викладена в заповіті від 15 березня 2000 року про те, що вона заповідає ОСОБА_1, земельну частку (пай), свідчить про її волю передати у власність ОСОБА_1 земельну частку (пай) незалежно від того яким документом це буде підтверджено і тому позивач має право на земельну частку (пай), право власності на яку в даний час підтверджується Державним актом на земельну частку (пай).
На підставі викладеного, керуючись ст.4 Закону України „Про власність", ст.ст.78,81 Земельного кодексу України, ст.ст. 213, 267, 392, 1256, 1268, 1269 ЦК України, 130, 174 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Задовольнити позов ОСОБА_1.
Встановити, що ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, складаючи заповіт 15 березня 2000 року, заповіла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, земельну ділянку розміром 5,25 гектарів, яка знаходиться на території Осинівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії РІ №461820, виданого 18 квітня 2003 року Ширяївською районною державною адміністрацією на ім'я ОСОБА_2 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №654.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк - три місяці з дня набуття чинності рішення по справі для подання нею заяви нотаріусу про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2, у вигляді земельної ділянки, розміром 5,25 гектарів, яка знаходиться на території Осинівської сільської ради Ширяївського району Одеської області і посвідчена Державним актом на право приватної власності на землю, серії РІ №461820, виданим 18.04.2003 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя