Справа № 2-4492/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            29 квітня 2010 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

    головуючого – судді Куриленко О.М.,

    при секретарі – Фірко Ю.В.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

  ВСТАНОВИВ:

З 09 грудня 2000 року сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований  відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, про що у книзі реєстрації актів був зроблений запис № 444.

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

   Позивач ОСОБА_1 просив шлюб розірвати, посилаючись на те, що в родині постійно виникають сварки, сторони втратили почуття любові один до одного та взаєморозуміння.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74,76,77  ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання з`явився, позов підтримав, зазначив, що з січня 2010 року сторони разом не проживають, кожен з них живе своїм життям і крім дитини їх нічого не пов`язує. Крім того, позивач пояснив, що вони вже мали намір у 2004 розірвати шлюб, але з метою збереження сім`ї примирились, однак через деякий час сварки в сім`ї відновились і у теперішній час рішення розірвати шлюб є остаточним.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась,  надала до суду нотаріально посвідчену заяву, в якій зазначила, що розірвати шлюб з позивачем вона згодна, позовні вимоги визнала та просила суд розглянути справу у її відсутність.

Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки сторони не мають наміру підтримувати шлюбні стосунки. Шлюб носить формальний характер, спору про поділ майна, що є спільною власністю, у сторін немає. Відповідач проти задоволення позову не заперечує.

Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

           Встановити подальше мешкання неповнолітньої доньки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір`ю.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу витрати по оплаті державного мита слід покласти на відповідача ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 130, 174 ч.4, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 114, 115 СК України, суд -

                                                               ВИРІШИВ:

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, укладений  09 грудня 2000 року, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 444.

Вважати шлюб між ними розірваним в день набрання зазначеним  рішенням законної сили.

Припинення шлюбу на підставі вказаного рішення повинно бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану за заявою колишньої дружини або чоловіка.

 Встановити подальше мешкання неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  з матір`ю ОСОБА_2.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1  держмито у розмірі 17 гривень, відповідача від сплати держмита звільнити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя