Справа №2-а-413/10/1512 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2010 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого-судді – Куриленко О.М.
за участю секретаря – Фірко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до суб`єкта владних повноважень - інспектора ДПС УДАІ УМВС України в Автономній Республіки Крим Тучкова Володимира Анатолійовича, УДАЇ МВС України в Автономній Республіки Крим про поновлення строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів та просив ухвалити постанову згідно якої поновити строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії АК № 063894 від 22.09.2009 року, визнати дії відповідачів інспектора ДПС УДАІ УМВС України в Автономній Республіки Крим Тучкова В.А. та УДАЇ МВС України в Автономній Республіки Крим неправомірними, скасувати вказану постанову по справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 22.02.2009 року він був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності та підверджений стягненню штрафу у розмірі 340 гривень за постановою та протоколом, складеними відповідачем незаконно, посилаючись на наступне.
22.09.2009 року позивач рухався на автомобілі «Лендровер», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по автодорозі Севастополь-Сімферополь в населеному пункті Чистеньке був зупинений працівником ДАЇ Тучковим В.А., який повідомив позивачеві, що ним було перевищено швидкість руху у населеному пункті більш ніж на 20 км/год, показавши на приладі невідомої марки швидкість у 85 км/год. Швидкість якого саме автомобілю зафіксовано на приладі працівник ДАЇ позивачеві пояснити не міг, не вказавши час фіксації перевищення швидкості. При викладених обставинах, відповідачем був складений протокол про адміністративне правопорушення серія АК № 106950, в якому зазначив свідка, який під час правопорушення взагалі не був присутній та була складена постанова про адміністративне правопорушення серії АК № 063894 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України.
Позивач у судове засідання з`явився, позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити, пояснивши, що він рухався з допустимою швидкістю, зазначене правопорушення не скоював, а з працівником ДАІ у нього виникла сварка.
Відповідач інспектор ДПС УДАІ УМВС України в Автономній Республіки Крим Тучков В.А. в судове засідання не з`явився, сповіщався про дату судового засідання належним чином, заяв та клопотань про відкладення судового засідання не заявляв.
Представник відповідача УДАЇ МВС України в Автономній Республіки Крим в судове засідання не з`явився, хоч викликався належним чином, про час та місце слухання справи, не надав доказів, які б спростовували доводи позивача, а також не підтвердив правопорушення позивача фотознімками та іншими матеріалами.
Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення позивача, ознайомившись за матеріалами справи, наданими доказами, вважає адміністративний позов підлягаючим задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.
Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КпАП України.
Як вбачається з наданих позивачем доказів, 22.09.2009 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності та підтверджений стягненню у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 340 гривень відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АК № 106950 від 22.09.2009 року (а.с.7) та постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АК № 063894 від 22.09.2009 року (а.с.5), з яких вбачається, що така відповідальність у позивача настала внаслідок порушення вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме позивач перевищив швидкість на 25 км/год при обмеженні 60 км/год, тобто рухався зі швидкістю 85 км/год у населеному пункту Чистеньке по автодорозі Севастополь – Сімферополь.
Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/гд.
Відповідно до ст. 245, 276, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Так, враховуючи викладене, та з копій протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що при розгляді справи відповідачем не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
З пояснень позивача вбачається, що на момент зупинення його інспектором ДПС ДАІ, а саме відповідачем по справі, поряд з транспортним засобом позивача по дорозі рухалась якась вантажівка, яка здійснила випередження автомобілю позивача, у зв’язку з чим невідомо, швидкість якого саме автомобілю було зафіксовано технічним пристроєм – Радіс №2744, показниками якого керувався відповідач під час складання адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначених законом порядку (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що єдиним доказом скоєння позивачем правопорушення є протокол про правопорушення, з яким позивач не згоден, інших доказів, визначених зазначеною статтею КУпАП в матеріали справи не містять.
Запитом суду від 23.02.2010 року з УДАЇ УМВС України в Автономній республіки Крим витребувались докази, які б підтвердили факт скоєння правопорушення позивачем ОСОБА_1 відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідачем по справі суду не були надані відповідні належні докази стовно вимірювального пристрою, яким було зафіксовано перевищення швидкості позивачем, у зв’язку з чим відповідач не надав суду докази того, що саме позивачем по справі була перевищена встановлена швидкість на 25 км/год.
У відповідності до ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказ по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. Кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Зазначених документів в матеріалах справи відсутні, відповідачем не було надано суду таких доказів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини на яких гуртуються її вимоги та заперечення, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він не заперечує проти свого позову. Суб`єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі не надання вказаних доказів без поважних причин, суд вирішить справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідачу по справі надавалась можливість заперечувати, спростовувати доводи позивача, надавати докази своєї незгоди, але він за власним бажанням не скористався своїм процесуальним правом, не надавши доказів, які б спростовували доводи позивача, а також не підтвердив правопорушення позивача фотознімками та іншими матеріалами по справі.
Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, свідком правопорушення – перевищення швидкості автомобілю зазначений ОСОБА_3, однак до протоколу пояснення свідка не додавались в супереч вимогам ст. 251 КУпАП, доказами по справі є пояснення свідка.
Суд звертає увагу на пояснення позивача по справі про те, що ніякого свідка під час скоєння позивачем правопорушення не було, свідка привезли працівники ДАЇ через 20 хвилин, після зупинення автомобілю позивача відповідачем, та взагалі є незрозумілим, як особа може бути свідком перевищення швидкості транспортним засобом, не маючи при собі приладу вимірювання швидкості.
Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення, відповідач - інспектор відділу ДАІ, допустив неповноту і однобічність при з'ясуванні всіх обставин справи, а відповідно не дав їм належної оцінки, внаслідок чого передчасно зробив висновок про накладання на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.
Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 52 Закону України „Про дорожній рух”, контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить ДАІ м. Одеси). В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Постанови КМУ України від 14.04.1997 року, № 341 „Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ”.
Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.
Відповідно до пунктів 4, 7 наказу МВС України від 13.11.2006 року № 1111 „Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України” № 1111 працівник ДПС зобов'язаний досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, неухильно дотримуватися законності, застосовувати заходів адміністративного впливу до порушників виключно в установленому порядку передбачених чинним законодавством.
Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Тобто позивач, як громадянин правової держави та як учасник дорожнього руху, має право на те, щоб працівники Державтоінспекції при здійсненні щодо нього владних повноважень діяли у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами.
В іншому випадку, дії працівників Державтоінспекції не ґрунтуються на законі, що тягне за собою неминуче скасування наслідків цих дій (протоколу про адміністративне порушення, винесення постанови за таким протоколами та інш.).
В Україні діє принцип верховенства права.
Судове рішення (постанова) по справі є актом, яким підтверджується наявність або відсутність спірних правовідносин, його конкретний зміст і в такий спосіб спірні правовідносини перетворюються в безспірні, підлягаючими примусовому виконанню.
На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.
Відповідно до ст. 289 КУпАп, скарга на постанову про адміністративне правопорушення може бути подана протягом 10 днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, зазначений строк за заявою особи, у відношенні якої винесено постанову, може бути поновлений органом, уповноваженим розглядати скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 05.10.2009 року звертався до Київського районного суду м. Одеси зі скаргою на постанову про адміністративне правопорушення серії АК № 063894 від 22.09.2009 року. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси скаргу залишено без руху, зазначену ухвалу суду позивач не отримував та своєчасно не усунув недоліки в скарзі. 01 грудня 2009 року позивач отримав ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2009 року щодо повернення скарги позивачу. З цього часу позивачем було вжито заходів щодо усунення недоліків в скарзі.
Враховуючи, вказані вище обставини суд, вважає що строк на оскарження позивачем постанови про адміністративне правопорушення пропущений з поважних причин.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 17, 19, 159-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови серії АК № 063894 в справі про адміністративне правопорушення від 22.09.2009 року.
Визнати дії інспектора ДПС УДАІ УМВС України в Автономній Республіки Крим Тучкова Володимира Анатолійовича та УДАЇ МВС України в Автономній Республіки Крим щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності згідно постанови серії АК № 063894 в справі про адміністративне правопорушення від 22.09.2009 року - неправомірними.
Скасувати постанову серії АК № 063894 в справі про адміністративне правопорушення від 22.09.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст. 122 ч. 1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, провадження по справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: