Справа №  2а- 16/10/1609

П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2010 року Суддя Київського районного суду м. Полтави Самсонова О.А. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ з обслуговування м.Полтави та АТІ підпорядкованого ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ  :

    Позивач ОСОБА_1 23 березня 2009 року  звернулась в суд з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

    В позові посилалась на те, що на її адресу надійшла постанова ВІ 044786 щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України, згідно якої 28.02.2009 року о 09 год. 34 хв. в с.Судіївка Полтавського району та області належний ОСОБА_1 автомобіль «Міцубісі Ланцер», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 92 км/год., чим перевищив швидкість руху більше, ніж на 20 км/год.  За вказане порушення на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Позивач не згоден з вказаною постановою, оскільки вона винесена інспектором ДПС на підставі фіксування правопорушення засобом фотофіксації. Прилад «Візир», яким зафіксовано правопорушення, не є засобом автоматичної фіксації. Посилаючись на допущені при оформленні оскаржуваної постанови порушення адміністративно-процесуального законодавства, просила поновити строк на оскарження вказаної постанови, як такий, що пропущений з поважних причин, визнати незаконною та скасувати постанову ВІ 044786 від 28.02.2009 року про притягнення її до адміністративної відповідальності, провадження у справі закрити.

В судове засідання позивач не з’явилась, але надала суду заяву з проханням справу розглянути за її відсутності.

    Відповідач в судове засідання свого представника не направив, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Тому, враховуючи наявність достатніх доказів про права та правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази,  приходить до наступних висновків.

    Судом встановлено, що 10-денний з дня винесення постанови строк для її оскарження пропущений позивачем з поважних причин, оскільки копію оскаржуваної постанови вона отримала вже після його закінчення. У зв’язку з цим клопотання позивача про поновлення строку на оскарження постанови є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Як встановлено дослідженими по справі доказами, 28.02.2009 року стосовно ОСОБА_1 винесено постанову ВІ 044786 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КпАП України.

Відповідно до вказаної постанови, 28.02.2009 року о 09 год. 34 хв. в с.Судіївка Полтавського району та області належний ОСОБА_1 автомобіль «Міцубісі Ланцер», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 92 км/год., чим перевищив швидкість руху більше, ніж на 20 км/год.  У зв’язку з цим ОСОБА_1 визнана винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Факт перевищення швидкості зафіксований засобом фотозйомки, а саме вимірювальним приладом "Візир" 0812457.

    Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

    У відповідності до ст. 14-1 КпАП України до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього  руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

    Частиною 2 вказаної статті встановлено, що за наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити  про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного  стягнення.

Суд вважає такими, що заслуговують на увагу, посилання позивача на те, що прилад «Візір», не є засобом автоматичної фіксації, що підтверджується розділом 2 «Основні технічні характеристики» Інструкції з експлуатації цього приладу, а відповідно, докази, здобуті за його допомогою, не можуть бути засобами фіксації правопорушення в контексті ст.14-1 КпАП України.

В матеріалах адміністративної справи відсутня інформація про те що на зафіксованій ділянці автодороги було встановлено попередження про здійснення фотозйомки учасників дорожнього руху.

Здійснення фото- та відеозйомки без повідомлення про це особи, суперечить вимогам ст.307 ЦК України, згідно якої фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою.

Оскільки фотокартка, що виконана приладом «Візир», та на підставі якої винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, виконана без попередження про зйомку учасників дорожнього руху, вона не може бути визнана належним доказом.

    Приймаючи до уваги відсутність будь-яких належних доказів того, що позивач ОСОБА_1  у зазначений у постанові день та час керувала транспортним засобом - автомобілем «Міцубісі Ланцер», державний номерний знак НОМЕР_1, та допустила порушення Правил дорожнього руху, а відповідно і доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, постанова ВДАІ з обслуговування м.Полтави та АТІ підпорядкованого ГУМВС України в Полтавській області ВІ 044786 від 28.02.2009 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.    

Згідно п.7 ст.247 КпАП України закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КпАП України, є обставиною, що  виключає  провадження в справі про адміністративне правопорушення, а розпочате провадження підлягає закриттю.

    За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження в адміністративній справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судові витрати у справі суд вважає за можливе віднести за рахунок держави.

Керуючись  ст.ст. 2, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови від 28 лютого 2009 року  ВІ 044786, пропущений нею з поважних причин.

Скасувати постанову ВДАІ з обслуговування м.Полтави та АТІ підпорядкованого ГУМВС України в Полтавській області від 28 лютого 2009 року  ВІ 044786  про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.  

Закрити провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності  за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складення постанови в повному обсязі та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви  про апеляційне оскарження.

Головуючий                             О.А.Самсонова