Київський апеляційний адміністративний суд
Справа: № 22-а-503/07 Головуючий у 1-й інстанції: Денисенко Т.О.
Доповідач Межевич М.В.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
12 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Бараненка І.І. та Малиніна В.В., при секретарі Ковальчук А.І., за участю представника позивача ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці від 06.03.2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про перерахунок пенсії з 01 січня 2005 року, стягнення різниці недоплачених сум ,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернулась в суд з вказаним позовом, в якому просила:
1/ зобов»язати Управління пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці зробити перерахунок її пенсії:
- як інваліда війни 2 групи з 01.01.2004 року по 05.12. 2005 року, з урахуванням підвищення на 400 % мінімальної пенсії за віком, встановленої законодавством України на відповідний період з урахуванням індексу інфляції;
- як інваліда 1 групи з 05.12.2005 року по 01.01.2006 року, з урахуванням підвищення на 400 % мінімальної пенсії за віком, встановленої законодавством України на відповідний період з урахуванням індексу інфляції;
2/ / зобов»язати Управління пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці зробити перерахунок її пенсії як інваліда 1 групи з 01.01.2006 року з урахуванням підвищення на 400 % мінімальної пенсії та виплачувати вказане підвищення в подальшому з моменту набрання рішення суду чинності, без підвищення пенсії на 50т % прожиткового мінімуму, оскільки це не є рівноцінною заміною пільг, визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
3/ стягнути з Управління пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці на її користь різницю між перерахованою та виплаченою пенсією.
Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що всупереч вимогам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Конституції України призначена їй надбавка до пенсії за 2004-2005 роки відповідачем нарахована та виплачена не була, а постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», якою керується відповідач суперечить вимогам ст. ст. 17 та 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
Постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 06.03.2007 року позовні вимоги задоволені частково, а саме: зобов»язано управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 року по 05.12.2005 року як інваліду війни 2 групи, підвищивши її на 350% мінімальної пенсії за віком і з 05.12.2005 року по день набрання рішенням суду законної сили як інваліду війни 1 групи, підвищивши її на 400% мінімальної пенсії за віком з врахуванням сплачених сум за відповідні роки та виплатити їй різницю між нарахованою та сплаченою пенсіями.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апелянт в судове засідання не з»явився про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим та таким, що винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і просила залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.198 ч.1 п.4 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» у частині порушеного позивачкою питання не відповідає вимогам ч. 3 ст. 22 Конституції України, а саме: при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. А оскільки скасування, зміна, зупинення, підвищення пенсій учасникам війни суперечить вимогам ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», то права та пільги не можуть бути скасовані без рівномірної заміни. Тобто при розгляді справи суд встановив, що вище вказана постанова суперечить законові і тому згідно Конституції України застосував закон, який регулює ці відносини.
Разом з тим, такий висновок суду є помилковим.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача з 1 січня 2004 року визнано інвалідом Великої Вітчизняної війни 2 групи та призначено пенсію відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII, від 22.10.1993 року, тобто з 2004 року до 2006 року даний вид пенсії виплачується позивачці відповідно до ст. 13 п. 27 вказаного закону, яким передбачено підвищення пенсій інвалідам війни другої групи на 350% мінімальної пенсії за віком та ч. 2 п. «е» постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджет», що становило 69, 69 грн.
З 05.12.2005 року позивачу встановлено 1 групу інвалідності і зазначений вид пенсії виплачується їй відповідно до ст. 13.п. 27 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яким передбачено підвищення пенсії інвалідам війни 1 групи на 400% мінімальної пенсії за віком та ч.2 п. «е» Постанови КМУ № 1 від 03.01.2002 року виходячи також з розміру 19 грн. 91 коп.
З 01.01.2006 року відповідно до п. 3 Закону України «Про внесення змін до Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 2939-VI від 05.10.2005 року підвищення пенсії інвалідам війни 1 групи на 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виходячи з вище наведених норм законодавства управлінням Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці було здійснено перерахунок раніше призначеної пенсії позивачу.
Відповідно до пункту 8 абзацу третього постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15.04.2005 року «Про окремі питання застосування судами України законодавства України про пенсійне забезпечення військовослужбовців…» ветеранам війни або особам на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII, від 22.10.1993 року, пенсії за вислугу років підвищуються у відповідних відсотках до розміру мінімальної пенсії за віком. Таке підвищення проводиться виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком - 19 грн. 91 коп., встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Зважаючи на викладене та на те, що Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не визнаний у встановленому законом порядку неконституційним і що розгляд справ про невідповідність нормативних актів Конституції України не віднесено до компетенції судів загальної юрисдикції, то колегія суддів приходить до висновку, що пенсія позивачу нараховується та виплачується відповідачем відповідно до чинного законодавств і не було допущено порушення прав позивача, а, отже, в суду першої інстанції не було правових підстав для часткового задоволення позову.
Оскільки постанова Староміського районного суду м. Вінниці від 06.03.2007 року ухвалена з порушенням норм матеріального права, то підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Староміському районі міста Вінниці задовольнити.
Скасувати постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 06.03.2007 року.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про перерахунок пенсії з 01.01.2005 року та стягнення різниці недоплачених сум, - відмовити
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: