Київський апеляційний адміністративний суд

    Справа:№22-а-470/07                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Сауляк Ю.В.

                                                                                                 Доповідач: Межевич М.В.          

                                              У  Х  В  А  Л  А

                                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    19 червня 2007 року                                                                       м. Київ

              Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Глущенко Я.Б. та Бараненка І.І., при секретарі Ковальчук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Управління міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області на постанову Ленінського районного суду міста Вінниця від 15.02.2007 року по справі за позовом Управління міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Вінницької області про скасування постанов державного виконавця ОСОБА_1  від 16.11.2006 р. про стягнення з Управління міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області заборгованої заробітної плати, -

                                              в  с  т  а  н  о  в  и  л  а:

           У січні 2007р. Управління міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області ( далі - позивач, УМВС України у Вінницькій обл.) звернулось до суду із позовом до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Вінницької області (далі - відповідач, відділ примусового виконання рішень ДВС Вінницької обл.) про скасування постанов державного виконавця ОСОБА_1  від 16.11.2006 р. про стягнення заборгованої заробітної плати .

          Постановою Господарського суду м. Києва від 15.02.2007 р. у позові відмовлено повністю. Згадане рішення суду мотивоване тим, що державний виконавець виконав передбачені Законом  заходи щодо виконання рішення суду про стягнення заборгованості  по заробітній платі і тому немає жодних підстав для визнання незаконними дій державного виконавця  відділу примусового виконання рішень  ДВС Вінницької обл.  ОСОБА_1 щодо винесення постанов  від 16.11.2006 р.

          Не погоджуючись з даною постановою, УМВС України у Вінницькій обл. звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду  м. Вінниця від 15.02.2007 р. та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

          В судове засідання представники сторін не з»явилися, відповідач заперечень не надіслав, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

           Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п.1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 

           Судом першої інстанції встановлено, що державний виконавець відділу примусового виконання рішень ДВС Вінницької області ОСОБА_1 виконав передбачені Законом заходи по виконанню рішень суду про стягнення заборгованості по заробітній платі і тому не має підстав визнавати його дії незаконними щодо винесення постанов від 16.11.2006 року про прийняття до виконання виконавчого провадження з виконання виконавчих листів, виданих Ленінським районним судом м. Вінниці про  стягнення з УМВС України у Вінницькій області заборгованості по заробітній платі на користь ОСОБА_2  в розмірі 1573 грн., ОСОБА_3 в розмірі 1591 грн.,  ОСОБА_4 в розмірі 1178, 42 грн.  та ін..

           Такий висновок суду ґрунтується на законі та наданих судові доказах.

           Зі смислу ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов»язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення органу до повного фактичного виконання рішення.

           Строки, передбачені ч. 2 вказаної статті Закону за правовою природою є службовими і адресовані вони державному виконавцю, а тому, як вважає колегія суддів, їх пропуск  не позбавляє державного виконавця обов»язку здійснити виконавчі дії.

           Отже, суд першої інстанції правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

           В апеляційній скарзі не наведено доводів, які б спростовували висновки суду,  викладені в постанові.

           Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

                                                     у  х  в  а  л  и  л а:

  Апеляційну скаргу Управління міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області залишити без задоволення.

  Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.02.2007 у справі 22-а-470/07 року залишити без змін.

  Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

       Головуючий:

       Судді