КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № - 22а-798/2007 р.                                Головуючий  у  1 інстанції Фрич Т.В.                                                                                                      Суддя доповідач Ситников  О.Ф.                                         

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2007 року.                                                                                м. Київ.

        Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                            Ситникова О.Ф.,

Суддів:                                                       Бистрик Г.М.,                                                                                                                                   Бєлової Л.В.,            

при секретарі:                                            Кожокар М.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 26 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду Дарницького району у м. Києві про зобов'язання здійснювати виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у відповідності до вимог закону, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 26.03.2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

            Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню із постановленням нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

            Заперечень на апеляційну скаргу позивача до суду апеляційної інстанції від інших осіб не надійшло.

Заслухавши  у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:     

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II категорії та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва.

Відповідно до вимог ч.1 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції посилався на те, що відповідно до положень п.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року встановлені певні обмеження щодо розмірів виплати додаткової пенсії.

Однак з такими висновками суду не можна погодитися, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону.

п.5 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» встановив, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

 Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Таким чином встановлено, що Постанова Кабінету Міністрів України: № 1 від 03.01.2002 року на які посилається суд першої інстанції, в частині встановлення  обмежень щодо розмірів виплати пенсій та допомоги не відповідають розміру, встановленому іншими законами України.

Оскільки Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме статті Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не вказані постанови Кабінету Міністрів України.

За таких умов рішення суду не можна визнати законним і обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам ст.. 159 КАС України.

Оскільки порушення судом норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи в частині вказаних позовних вимог, тому воно відповідно до вимог ст..  202 КАС України підлягає скасуванню з постановленням нового рішення по справі.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог законодавства України розмір мінімальної пенсії за  віком становить: з 12.01.05 року - 332 грн., з 01.01.2006 року - 350 грн., з 01.04.2006 року - 359 грн., з 01.0.2006 року - 366 грн., з 01.01.2007 року - 380 грн.

Зі змісту вимог Законів України про встановлення розмірів мінімальної пенсії за  віком не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної пенсії за  віком з метою реалізації норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За таких обставин та з урахуванням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», управління пенсійного фонду Дарницького району у м. Києві повинно виплатити позивачу щорічну допомогу за зазначений в позові період, а саме починаючи з 01.01.2005 року, виходячи із суми мінімальної пенсії за віком на момент виплати.

Відповідно до розрахунків позивача, які виконані відповідно до вимог ч.1 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з якими погоджується суд апеляційної інстанції, недоотримана додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю (за виключенням сум вже виплачених позивачу відповідачем) складає: в період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року - 1123, 56 грн., з 01.01.2006 року по 31.03.2006 року - 297,09 грн., з 01.04.2006 року по 30.09.2006 року 610,38 грн., з01.10.2006 року по 31.12.2006 року - 311,06 грн., з 01.01.2007 року по 28.02.2007 року - 216,06 грн., а разом 2558,58 грн.

В подальшому   зобов'язати управління пенсійного фонду Дарницького району м. Києва починаючи з 01.03.2007 року здійснювати виплату щомісячної додаткової пенсії, відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 207  КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 26 березня 2007 року скасувати та постановити нове рішення, яким стягнути з управління пенсійного фонду Дарницького району у м. Києві на користь ОСОБА_1 2558,58 грн. заборгованості за період з 01.01.2005 року по 28.02.2007 року. 

Зобов'язати управління пенсійного фонду Дарницького району м. Києва, починаючи з 01.03.2007 року здійснювати виплату щомісячної додаткової пенсії, відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 114 грн.

Постанова  апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

                            Головуючий:

                            Судді: