КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-558/07                                              Головуючий у І інстанції: Мельник А.В.                                                                                                                        

                                                                                                  Доповідач: Межевич М.В.        

      У  Х  В  А  Л  А

         І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

            23 травня 2007 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:                     головуючого - судді Межевича М.В., суддів Бараненка І.І. та Глущенко Я.Б.,                    при секретарі  Ковальчук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Печерського райсуду м. Києва від 13.03.2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Міністерства праці та соціальної політики України, третя особа: Овруцька центральна лікарня про стягнення коштів, -

  в  с  т  а  н  о  в  и  л  а:

            Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом для захисту своїх прав та в інтересах її неповнолітньої доньки ОСОБА_3, в якому просить стягнути з відповідача на її користь кошти в розмірі 17 563 гривні, які не виплачені їй у відповідності до ст. ст. 27, 30, 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

            Ухвалою судді Печерського райсуду м. Києва від 13.03.2007 року у відкритті провадже6ння у справі відмовлено з посиланням на те, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

            Не погоджуючись з ухвалою судді місцевого суду, позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, посилаючись на порушення норм процесуального права.

            Апелянт, представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з»явилися, повідомлені належним чином.

             Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.      

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У розумінні п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Визначення поняття “суб'єкт владних повноважень” наведено у п.7 ч.1 ст.3 КАС України, відповідно до якого - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

А із системного аналізу ч. 2 ст. 2 та п.1 ч.1 ст.17 КАС України випливає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно чинного законодавства України, захист порушених трудових прав громадян  здійснюється в порядку цивільного судочинства.

Так, статтею 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як видно зі змісту позовної заяви, на чому наголошує і сама позивач, вона не оскаржує рішення (нормативно-правовий акт чи акти індивідуальної дії), дії чи бездіяльність відповідача, а ставить вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів. 

                        Зважаючи на те, що дана справа відповідає вищенаведеному нормативному визначенню цивільної справи, під перелік публічно-правових справ не підпадає, то колегія суддів приходить до висновку про те, що у судді місцевого суду були правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі з посиланням на те, що вона не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

            Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -

у  х  в  а  л  и  л  а:

            Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Печерського районного суду  м. Києва від 13.03.2007 року, - без зміни.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

            Головуючий:

            Судді: