Справа № 2-А-101

                                                                                                                2009 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

«18» березня 2009 року Перевальський районний суд Луганської області

   у складі:    

           головуючого-судді:                                           Сініцина Е.М.

           при секретарі:                                                            Нарижній К.С.                      

   розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду у м. Перевальську Луганської області цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої суми компенсації на оздоровлення, -

В С Т А Н О В И В :

            Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації про визнання дії посадових осіб відповідача протиправними та просить стягнути розмір недоотриманої щорічної компенсації на оздоровлення. Посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та перебуває на обліку у відповідача, як особа, віднесена до категорії 1, та до 28 листопада 2006 року був визнаний інвалідом 3-ої групи, а з 28 листопада 2006 року він є інвалідом 2-ої групи. Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, яка визначається у розмірі для інвалідів 2-ої групи – п’ять мінімальних розмірів заробітної плати, для інвалідів 3-ої групи – чотири мінімальні заробітні плати, та розмір мінімальної заробітної плати визначається на час виплати. Він фактично отримав суми компенсації на оздоровлення: 11.02.2004 року за 2003 рік у розмірі 21,50 грн., 15.10.2004 року за 2004 рік – 21,50 грн., 26.10.2005 року за 2005 рік – 90,00 грн., 20.09.2006 року за 2006 рік – 90,00 грн., 28.12.2007 року за 2007 рік – 120,00 грн., 31.03.2008 року за 2008 рік – 120,00 грн.. Але він вважає зазначені суми невірними, тому просить стягнути з відповідача недоотримані суми компенсації на оздоровлення, які повинні розраховуватись з чотирьох мінімальних заробітних плат на час виплати до 2006 року, та з п’яти – з 2006 року, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». За вирахуванням фактично отриманої суми, різниця дорівнює за 2003 рік – 820,00-21,50=798,50 грн., за 2004 рік – 948,00-21,50=926,50 грн., за 2005 рік – 1328,00-90,00=1238,00 грн., 2006 рік – 1500,00-90,00=1410,00 грн., 2007 рік – 2300,00-120,00=2180,00 грн., 2008 рік – 2575-120=2455 грн., а всього 9008,00 гривень. Він звертався 16 січня 2009 року до Управління праці та соціального захисту, але в нарахуванні компенсації на оздоровлення йому було відмовлено, з посиланням на Постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року і №562 від 12.07.2005 року.

           В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

           Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації, в судовому засіданні, проти позову заперечував, надавши письмові заперечення, де зазначив, що ОСОБА_1, як учаснику ліквідації на Чорнобильській АЕС, передбачена виплата щорічної компенсації на оздоровлення, яка виплачується згідно до Постанов КМУ №836 від 26.07.1996 року і №562 від 12.07.2005 року, тому вважають їх дії правомірними і просять суд в позові відмовити.

             Суд вислухавши сторони, надавши оцінку позиції відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає адміністративний позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню частково.

            Позивач ОСОБА_1 був інвалідом 3 групи до 28 листопада 2006 року, а з зазначеного часу є інвалідом 2 групи, та відноситься до категорії 1, до осіб, що постраждали при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, та отримує одноразову компенсацію як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи. З 01 жовтня 2003 року на відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації покладено обов’язок здійснювати виплати щорічної допомоги на оздоровлення. ОСОБА_1 фактично отримав суми компенсації на оздоровлення: 11.02.2004 року за 2003 рік у розмірі 21,50 грн., 15.10.2004 року за 2004 рік – 21,50 грн., 26.10.2005 року за 2005 рік – 90,00 грн., 20.09.2006 року за 2006 рік – 90,00 грн., 28.12.2007 року за 2007 рік – 120,00 грн., 31.03.2008 року за 2008 рік – 120,00 грн., зазначені обставини жодна зі сторін не заперечувала.

        При розгляді даної категорії справ, суд вважає не припустимим застосування ст.99 КАС України, оскільки відповідно до ст.268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я, тому суд вважає, що позивачем строк звернення до суду не пропущений.        

         Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   N 797-XII від 28.02.91 року, позивач має право на отримання щорічної компенсації на оздоровлення у розмірі для інвалідів 3 групи у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати, для інвалідів 2 групи у розмірі п’яти мінімальних розмірів заробітної плати, які визначається на час такої виплати. Оскільки розмір мінімальної заробітної плати, на час виплат, тобто на 11.02.2004 року за 2003 рік становив 205 гривень, на 15.10.2004 року за 2004 рік – 237 гривень, на 26.10.2005 року за 2005 рік – 332 гривні, на 20.09.2006 року за 2006 рік – 375 гривень, на 28.12.2007 року за 2007 рік – 460 гривень, на 31.03.2008 року за 2008 рік – 515 гривень. Тобто розмір компенсації повинен був бути за 2003 рік у розмірі 820 гривень, за 2004 рік – 948 гривень, за 2005 рік – 1328 гривень, за 2006 рік – 1500 гривень, за 2007 рік – 2300 гривень, за 2008 рік – 2575 гривень.

         Відповідно до діючого законодавства, на час виплат, ОСОБА_1 мав право у 2003,2004,2005 роках, на отримання щорічної компенсації на оздоровлення у розмірі для інвалідів 3 групи у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача, недоотримані суми щорічної допомоги, за зазначений період часу.

         Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», дія ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   N 797-XII від 28.02.91 року, була зупинена, але Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі №6-рп/2007 р., зазначені зміни були визнані неконституційними. В Розділі ІІ пункті 28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», була змінена, але Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року у справі 10-рп/2008, зазначені зміни також визнані неконституційними . Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.        

         Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх не конституційність.

         На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки дія ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   N 797-XII від 28.02.91 року, в 2007 році була зупинена та у 2008 році була змінена, але з ухваленням Рішень Конституційним Судом України, зазначені зміни були визнані неконституційними, відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації, не перерахувало та не виплатило позивачу щорічну допомогу на оздоровлення, а також відмовили позивачу в зазначеній виплаті, с посиланням на Постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року і №562 від 12.07.2005 року, які є підзаконними нормативними актами, а Закон по відношенню до підзаконного акту має вищу юридичну силу, тому суд вважає можливим визнати дії відповідача – протиправними. А також стягнути з відповідача на користь позивача суму щорічної компенсації на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати на час виплат до 28 листопада 2006 року, а з цього числа, у розмірі  п’яти мінімальних розмірів заробітної плати на час виплат, за 2003,2004,2005,2007,2008 роки, тобто у розмірі 820+948+1328+2300+2575=7971 гривня, за вирахуванням отриманих ним коштів у розмірі, за зазначені роки – 21,50+21,50+90,00+120,00+120=373 гривні. Тоді різниця недоотриманої суми щорічної компенсації на оздоровлення буде дорівнювати 7971-373=7598 грн..

          Позовні вимоги позивача, про нарахування щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік, суд вважає необґрунтованими та такими, що суперечать законодавству на час їх виплат. Так Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» були внесені зміни, відповідно до яких пунктом 37 статті 77, а саме «З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом зупинити на 2006 рік дію в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців другого, третього, четвертого, п’ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п’ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вказана норма до Конституційного Суду України не оскаржувалась, відносно неї та не було прийнято інших нормативно-правових актів, яки б скасовували визначене, тому суд вважає за необхідне в стягненні щорічної компенсації на оздоровлення за 2006 рік - відмовити.

           На підставі вищевикладеного, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 – частково. Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації в відмові нарахувати і виплатити щорічну допомогу на оздоровлення протиправними, стягнути з відповідача недоотриману суму компенсації на оздоровлення за 2003,2004,2005,2007,2008 роки у розмірі 7598 гривень. У решті вимог – відмовити.

          На підставі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст.10, 11,71,72, 159,161-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н  О В И В :

         Адміністративний позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації про поновлення строку звернення до суду, про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої суми компенсації на оздоровлення задовольни частково.

         Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації про відмову в нарахуванні щорічної компенсації на оздоровлення, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   N 797-XII від 28.02.91 року – протиправними.

         Зобов’язати Управління Праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1, на підставі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   N 797-XII від 28.02.91 року зі змінами, виплатити щорічну компенсацію на оздоровлення за період часу 2003,2004,2005,2007,2008 роки, у розмірі  7598 грн. (сім тисяч п’ятсот дев’яносто вісім гривень).

          У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

          Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області, через Перевальський районний суд Луганської області шляхом подачі в 10-дениий термін з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.  

          Головуючий - суддя: