Київський апеляційний адміністративний суд
Справа: №22а-536/07 Головуючий у І інстанції: Подалюка О.Ф.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
У Х В А Л А
Іменем України
13 червня 2007 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Бєлової Л.В. та Малиніна В.В., при секретарі Ковальчук А.І., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача-1 Чугай О.О, представника відповідача-2 Гриценко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01.03.2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області та Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області про проведення перерахунку додаткової пенсії як інвалідку війни і виплату недоплаченої суми за минулий час, -
в с т а н о в и в:
У листопаді 2006 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому посилаючись на порушення пенсійного законодавства, просив:
- визнати за ним право на отримання підвищення пенсії як інваліда війни, виходячи із її фактичного розміру;
- зобов»язати УМВС України в Чернігівській області провести перерахунок додаткової пенсії як інваліду війни 2-ої групи з 01.03.2005 року та виплатити недоплачену суму розмірі 23124 грн.70 коп.;
- зобов»язати УМВС України в Чернігівській області провести перерахунок додаткової пенсії як інваліду війни 2-ої групи, виходячи із фактичного розміру мінімальної пенсії за віком;
- звернутися до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05.10.2005 року № 2939-1У.
Позовні вимоги мотивував тим, що додаткова пенсія йому нараховувалась та виплачувалась в значно меншому розмірі, ніж це передбачено діючими Законами, а дії УМВС у Чернігівській області суперечать Конституції України, Законам України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ст. 14 Європейської конвенції захисту прав людини і основних свобод».
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01.03.2007 року в задоволенні позову відмовлено у зв»язку з їх необґрунтованістю.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги з посиланням на порушення судом Конституції України, Європейської Конвенції з прав людини та норм матеріального права.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, пославшись на обставини, викладені в ній.
Представник відповідача - 1 просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на те, що розрахунок пенсії позивача повністю відповідає вимогам діючого законодавства та підстав для її перерахування немає.
Представник відповідача -2 просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без зміни, посилаючись на те, що Головне управління пенсійного фонду України в Чернігівській області не може бути відповідачем по справі і що суд першої інстанції при вирішенні даної справи вірно застосував норми матеріального і процесуального права, повно з»ясував всі фактичні обставини справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 198 ч. 1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи позивач являється пенсіонером МВС, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, прослужив в органах внутрішніх справ 17 років і в зв»язку з захворюванням, отриманим під час служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, його було звільнено в 1995 році зі служби з призначення 05.01.1995 року йому пенсії як інваліду 3 групи, а з 13.03.2005 року його було визнано інвалідом 2 групи. В 1996 році він перейшов на пенсійне забезпечення до Новозаводського відділу соціального забезпечення населення, а з 01.03.2005 року, у відповідності з його заявою, йому було поновлено виплату пенсії по лінії МВС. Тобто відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» позивач належить до інвалідів війни 2-ї групи , яким згідно із ст. 13 цього Закону пенсії підвищуються на 350% мінімальної пенсії за віком.
Форми та розміри грошового утримання працівників міліції, відповідно до ст. 13 Закону України «Про міліцію» встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року було передбачено, що розрахунок підвищень до пенсії, в тому числі інвалідам війни, до 01.01.2006 року провадиться виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка ( для інвалідів 2 групи становить :19,91х350%=69,69 грн.).
Роз»яснення з спірного питання містяться в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005 року № 4 «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби). Осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» .
Також встановлено, що в послідуючому, із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту» № 2939-1У від 05.10.2005 року, яким було внесено зміни до ст. 13 щодо розміру підвищення, з 01.01.2006 року для інвалідів 2 групи підвищення встановлено 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (140 грн.) і тому позивачу виплачувалось УМВС України в Чернігівській області підвищення до пенсії як інваліду війни 2 групи: з 01.03.2005 року в розмірі 69,69 грн.; з 01.01.2006 року - 140 грн.; з 01.04.2006 року - 143,60 грн.; з 01.10.2006 року - 146,40 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки вказана Постанова, що приймалася на виконання Законів, не була у встановленому порядку визнана неконституційною або такою, що не відповідає законодавству України, то УМВС України в Чернігівської області не було законних підстав не керуватися нею.
А це свідчить про те, що УМВС України в Чернігівської області прав позивача не порушувало і підвищення до пенсії позивачеві нараховувало відповідно до вимог чинного законодавства, тобто відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду і щодо безпідставності вимог до Головного управління Пенсійного фонду України, яке не може бути відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_2, які стосуються 2005-20006 років, зважаючи на те, що відповідно до ст. 99 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» пенсії військовослужбовцям та працівникам ОВС призначаються (перераховуються) органами Пенсійного фонду України тільки починаючи з початку 2007 року.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, то підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 200,205, 206 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01.03.2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді :