КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № - 22а - 225 /2007 р. Головуючий у 1 інстанції Валігура Д.М. Суддя доповідач Ситников О.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2007 року. м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Ситникова О.Ф.,
Суддів: Бистрик Г.М., Бєлової Л.В.,
при секретарі: Пустільнік К.А.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 5 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату про бездіяльність військового комісаріату щодо перерахунку раніше призначеної пенсії і виплати недоплаченої суми пенсії за минулий час, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 5 грудня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального права, а тому підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.
Заперечень на апеляційну скаргу позивача до суду апеляційної інстанції від інших осіб не надійшло.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачка - вдова військовослужбовця ОСОБА_2, який проходив службу в складі ЗСУ 25 років. З 01 червня 1999 року їй була призначена пенсія у зв'язку із втратою годувальника. Чоловік позивачки ОСОБА_2 був військовим пенсіонером з 1979 року, прослужив у Збройних силах 25 років. Наказом Головнокомандуючого ракетними військами №НОМЕР_1 був звільнений з дійсної служби в запас згідно зі ст. 59 пункт «а». (за віком).
Згідно ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» N2262-XII від 9 квітня 1992 року (в редакції, яка діяла на час запровадження зазначених вище додаткових видів грошового забезпечення), пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам…, обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року N393 (в редакції, яка діяла на час запровадження зазначених вище додаткових видів грошового забезпечення), пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Згідно положень ч. 3 ст. 43 Закону N2262-XII (в редакції Закону від 15 червня 2004 року N1769-IV «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу внутрішніх справ та деяких інших осіб», який набув чинності 1 січня 2005 р. (надалі - Закон N1769-IV) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, а також особам, які мають право на пенсію згідно із Законом N2262-XII, та членам їхніх сімей пенсії нараховуються виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з урахуванням відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.
Перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N452, не є вичерпним, оскільки іншими нормативно-правовими актами запроваджені інші щомісячні надбавки, доплати та підвищення, які теж є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення і також мають зараховуватися при нарахуванні пенсій, проте лише тим особам, котрі отримували їх під час проходження служби і були звільнені з неї вже після їх запровадження.
Відповідно до п.2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону N 1769-IV особи, яким раніше було призначено пенсії згідно із Законом N 2262-XII, з 1 січня 2005 року мають право на перерахунок цих пенсій та виплату їм 50 % від суми перерахованої пенсії, а з 1 січня 2006 року - 100 % цієї суми.
Згідно вимог ст.63 Закону N2262-XII та п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N393 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям та особам, котрі мають право на пенсію згідно із цим Законом, провадиться у зв'язку зі зміною (що сталася після звільнення їх зі служби) розмірів грошового забезпечення, виходячи з якого обчислюються пенсії.
При збільшенні розміру окладів грошового утримання (посадового окладу й окладу за військовим (спеціальним) званням) перерахунку підлягають як відсоткова надбавка за вислугу років, так і інші додаткові види грошового забезпечення, що враховувалися при обчисленні пенсії та розмір яких визначається у відсотках від зазначених окладів грошового забезпечення (за класність, роботу з таємними документами, умови служби тощо), у тому числі після набуття чинності з 19 січня 2000 року постановою Кабінету Міністрів України від 8 січня 2000 року N12 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N393».
Отже, законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 року, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом N2262-XII, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій. Закон N1769-IV, який набув чинності 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, а тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.
З 1 січня 2006 року набув чинності Закон N2255-IV, яким передбачено зміну редакції ч.3 ст.63 Закону N2262-XII і запроваджено новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій. Ним, зокрема, встановлено, що всі призначені відповідно до Закону N2262-XII пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на такий перерахунок і провадиться у строки, встановлені у ч.2 ст.51 Закону N 2262-XII.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що всупереч тверджень апелянта, пенсійний орган Міністерства оборони України правильно нарахував пенсію позивачу, тобто у відповідності з вимогами наведених вище нормативних актів.
Посилання скаржника на норми Конституції України та міжнародного права, є необґрунтованими, оскільки ці норми не суперечать наведеним положенням національного пенсійного законодавства та не визначають порядок виплати пенсій в Україні.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини і, всупереч доводам апелянта, правильно застосував норми матеріального права, обґрунтовано відмовивши у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.160, 198, 202, 205, 206 КАС України,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 5 грудня 2006 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: