КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22 а - 331/07
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2007 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Денісова А.О.
Суддів: Бєлової Л.В.
Маслія В.І.
при секретарі Мальцевій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Голосіївського району міста Києва на Постанову Печерського районного суду м. Києва від 7 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Конституційного суду України, Державної податкової інспекції Голосіївського району міста Києва, Державного казначейства України про визнання неправомірними дій Конституційного Суду України та повернення грошової суми,
В С Т А Н О В И В :
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 07.02.07 р. позов ОСОБА_1. задоволено повністю. Визнано дії Конституційного суду України по стягненню з ОСОБА_1. податку з вихідної допомоги судді у сумі 41351,53 неправомірними. Зобов'язано Державне казначейство України повернути ОСОБА_1. кошти в сумі 41351,53 грн. Суд мотивував своє рішення тим, що Конституційний Суд України, як орган державної влади, повинен був здійснити нарахування і виплату вихідної допомоги судді ОСОБА_1. у спосіб, встановлений частиною третьою статті 43 Закону України „Про статус суддів", зокрема виплатити вихідну допомогу без стягнення податку. Податок з вихідної допомоги судді ОСОБА_1 Конституційний Суд України утримав з порушенням вимог частини другої статті 19 Конституції України і частини третьої статті 43 Закону України „Про статус суддів".
На вказану постанову суду ДПІ Голосіївського району подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати вказане рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Конституційний Суд України з апеляційною скаргою був згодний.
Суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року у cпpaвi за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 3 Закону України "Про статус суддів" визначено, що гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правового захисту, матеріального i соціального забезпечення, не можуть бути скасовані або знижені без відповідної компенсації. По своїй cyтi пільги, компенсації i гарантії є видом соціальної допомоги i необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів, або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.
В рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазначено, що за змістом статті 126 Конституції України положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів" у взаємозв'язку з частиною восьмою статті 14 Закону України "Про судоустрій України" треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення. За суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до виходу у відставку.
Частиною 3 ст. 43 Закону України „Про статус суддів" встановлено, що судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.
З огляду на викладене слід визнати, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо неправомірності дій Конституційного Суду України по стягненню з ОСОБА_1. податку з вихідної допомоги судді.
На підставі наведеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАСУ, суд
У Х В А Л И В:
В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції Голосіївського району міста Києва на Постанову Печерського районного суду м. Києва від 7 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Конституційного Суду України, Державної податкової інспекції Голосіївського району міста Києва, Державного казначейства України про визнання неправомірними дій Конституційного Суду України та повернення грошової суми відмовити, а постанову суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.
Головуючий суддя
Судді: