Справа № 2-98/10

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

іменем україни

12 травня 2010  року    Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого -        судді  Самсонової О.А.

при секретарі -       Кравченко О.М.,

за участю представника позивача - Заліпи Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Полтави справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за використаний природний газ, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за використаний природний за період з 01 січня 2005 року по 01 листопада 2008 року в сумі 7048 грн. 85 коп. Крім того, за прострочення термінів  оплати спожитого природного газу відповідачу нараховано пеню у розмірі 114 грн. 13 коп., інфляційні збитки  у розмірі 1137 грн. 91 коп. та 3% річних – 172 грн. 09 коп. Вказані суми позивач також просив стягнути з відповідача на його користь та відшкодувати судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, пославшись на викладені  в позовній заяві обставини.  Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за період з 01 січня 2005 року по 01 листопада 2008 року в сумі 7048 грн. 85 коп., пеню у розмірі 114 грн. 13 коп., інфляційні збитки  у розмірі 1137 грн. 91 коп. та 3% річних – 172 грн. 09 коп. Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Відповідач в судове засідання не зґявився, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав. Тому суд, враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та взаємовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст. 169 ЦПК України  для можливого відкладення розгляду справи, вважає за можливе відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України розглянути справу без участі відповідача з постановленням заочного рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача,  дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частково з наступних підстав.

Як встановлено судом, відповідач зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1.  

Судом встановлено, що в період до ІНФОРМАЦІЯ_1 споживачем послуг, що надавались позивачем, була ОСОБА_3, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Згідно заповіту ОСОБА_3, посвідченого 04 серпня 2006 року Другою полтавською державною нотаріальною конторою, спадкоємцем всього належного їй майна є ОСОБА_2 (а.с.24).

Як вбачається з довідки Другої полтавської державної нотаріальної контори від 05.10.2009 року №13д/5720, ОСОБА_2 на час смерті спадкодавця проживав разом з нею, а тому є таким, що фактично прийняв спадщину (а.с.32).

  Таким чином суд приходить до висновку, що до 13 лютого 2006 року позивачем надавались послуги з постачання природного газу ОСОБА_3, а після вказаної дати -  відповідачу ОСОБА_2 Сказані споживачі послуги по газопостачанню одержали, однак використаний природний газ в повному обсязі не оплатили.

При цьому договору про надання послуг з газопостачання в період до 11.11.2008 року сторонами не укладалось.

Але оскільки однією стороною – позивачем у справі ВАТ «Полтавагаз» - надавались другій стороні – споживачам ОСОБА_3, а з 13.02.2006 року - відповідачу у справі ОСОБА_2 – послуги з газопостачання, відповідач зазначені послуги приймав та оплачував, тому суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг газопостачання.

У зв’язку з відсутністю письмового договору вказані правовідносини регулюються чинними на час їх виникнення нормативними актами.

11 листопада 2008 року ВАТ «Полтавагаз» та ОСОБА_2 укладено Договір  №41116 про надання послуг з газопостачання, в якому передбачили їх права та обов’язки в правовідносинах (надалі в тексті рішення – Договір).

Також сторонами в Договорі узгоджено суму заборгованості відповідача перед позивачем за використаний природний газ, що станом на 01.11.2008 року становила 7048 грн. 85 коп.

До укладення цього договору – 16.05.2008 року сторонами також було укладено договір реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ на суму 6795 грн. 04 коп. (а.с.17).

Тому суд вважає, що відповідач зазначену суму боргу визнав.

На час розгляду справи судом вказані вище договори не скасовані, жодною із сторін не оскаржені, в тому числі і в частині визначення суми заборгованості відповідача перед позивачем.

Після укладення вказаних договорів відповідачем борг сплачено не було, як не було сплачено і поточні платежі.

У зв’язку з цим на день розгляду справи судом відповідач має заборгованість за використаний природний газ перед  позивачем за період з 01 січня 2005 року по 01 серпня 2008 року в сумі 7048 грн. 85 коп. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача за прострочення термінів  оплати спожитого природного газу пені у розмірі 114 грн. 13 коп., інфляційних збитків  у розмірі 1137 грн. 91 коп. та 3% річних – 172 грн. 09 коп., суд приходить до наступних висновків.

Обґрунтовуючи зазначені позовні вимоги, позивач посилається на Договір, що було укладено ним та відповідачем, про надання послуг з газопостачання від 11.11.2008 року.

Але зазначене є невірним, оскільки вказаний Договір не містить будь-яких умов, що поширювали б його дію на попередній відносно його укладення період – з 01 січня 2005 року по 11 листопада 2008 року.

Крім того, пунктом 26 Договору сторони встановили, що відповідач має перед позивачем заборгованість станом на 01.11.2008 року у розмірі 7048 грн. 85 коп. Будь-які посилання на наявність у відповідача обов’язку сплатити пеню, індексу інфляції чи 3% річних в Договорі відсутні.

В пункті 33 Договору передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасне та/або не в повному розмірі внесення плати за надані послуги  з газопостачання. Але конкретні види та розмір штрафних санкцій договір не містить.

Тому суд вважає безпідставним поширення позивачем умов Договору на правовідносини, що виникли між ним та відповідачем в період до 11.11.2008 року.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» заборонено нарахування по розрахунках з 1 жовтня 1996  року  та  стягнення  з  громадян  України  пені  за несвоєчасне  внесення  квартирної  плати  та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення,  утримання  і  експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство).

Відповідно до ст.2 вказаного Закону він діє до прийняття відповідного рішення Верховною Радою України. На даний час вказаний Закон не скасовано, не зупинено, а тому підлягає до застосування.

Вказаний нормативний акт містить пряму заборону нарахування пені.

Посилання позивача на норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» також є помилковим, оскільки цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками  та одержувачами  грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання    грошових    зобов'язань, суб'єктами яких є  підприємства,  установи та організації незалежно від форм власності та господарювання,  а  також  фізичні  особи  - суб'єкти   підприємницької   діяльності.   На правовідносини, суб’єктами яких є фізичні особи, що не здійснюють підприємницької діяльності, дія зазначеного Закону не поширюється.

Тому застосування вказаного нормативного акту до правовідносин з надання житлово-комунальної послуги, такої як постачання природного газу населенню, є безпідставним.

Крім того, статтею 180 ЦК України редакції 1963 року, що регулював правовідносини між сторонами до 01.01.2004 року, угода про неустойку (штраф, пеню) повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку (штраф, пеню). До укладення Договору 08.07.2008 року, будь-яка інша письмова угода між сторонами була відсутня. Тому нарахування позивачем відповідачу пені, у тому числі і до 01.01.2004 року є безпідставним.

    Також суд звертає увагу на те, що спеціальними нормативними актами у сфері надання населенню послуг з газопостачання – Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 09.12.1999 №2246, з наступними змінами, не передбачено можливості нарахування споживачу боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

На підставі викладеного суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені, суми боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості за використаний природний газ в розмірі 7048 грн. 85 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду, всього необхідно стягнути 7078 грн. 85 коп.

Також з відповідача на користь держави необхідно стягнути 70 грн. 49 коп. державного мита.

Керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» суму заборгованості за використаний природний газ в розмірі 7048 грн. 85 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду, всього стягнути 7078 грн. 85 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь держави державне мито у розмірі 70 грн. 49 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня його проголошення  та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви  про апеляційне оскарження.

Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий                                 О.А.Самсонова