Постанова ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2007 року м.Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого - Ситникова О.Ф.
суддів: Бєлової Л.В.
Бараненко І.І.
при секретарі - Голубничий Д.В. за участю:
позивача - ОСОБА_1. представника відповідача - Оверчук М.В., Шило І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ГУ МВС України в Київській області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1. до ГУ МВС України в Київській області, управління ДАІ в Київській області про зобов'язання виплатити грошові суми, -
встановив:
У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до ГУ МВС України в Київській області та просив стягнути грошову допомогу у зв'язку із скороченням штатів у розмірі 76 390 грн. 80 коп; оклад за спеціальне звання за 2006 року; за надання правової допомоги 4 180 грн.
Ухвалою від 17.10.2006 року до справи у якості співвідповідача залучено управління ДАІ МВС у Київській області.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2007 року позов ОСОБА_1 до ГУ МВС України в Київській області, управління ДАІ в Київській області задоволене частково та стягнуто з ГУ МВС України в Київській області на користь ОСОБА_1. грошову допомогу у зв'язку із скороченням штатів в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення,що складає суму 4290 (чотири тисячі двісті дев'яносто ) гривень; стягнуто з ГУ МВС України в Київській області на користь ОСОБА_1. оклад за спеціальне звання за період з квітня по грудень 2006 року в розмірі 1080 (одна тисяча вісімдесят) гривень; стягнуто з ГУ МВС в Київській області витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн, ; в решті позовних вимог відмовити.
,;• Судця-доповідач - Бєлова Л.В. Справа у апеляційній інстанції № 22а-200/07
^Головуючий у першій інстанції - Маценко Н.П. Справа у першій інстанції №2а-25/07
Непогоджуючись з вищезазначеною постановою Броварського міськрайонного суду від 18 січня 2007 року позивач - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, обставини які суд першої інстанції вважає встановленими недоведені, висновки суду не відповідають обставинам справи і тому просить судове рішення скасувати і постановити нове рішення яким його позов до ГУ МВС України в Київській області задовольнити в повному обсязі.
На постанову Броварського міськрайонного суду від 18 січня 2007 року також подав апеляційну скаргу відповідач - ГУ МВС України в Київській області, в якій зазначається що висновки суду взагалі не відповідають дійсним обставинам справи, а тому постанову Броварського міськрайонного суду від 18 січня 2007 року просить скасувати і винести постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянтів в підтримку своїх апеляцій, заперечення на них від протилежних сторін та перевіривши доводи представників сторін наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника відповідача - ГУ МВС України в Київській області , та апеляційна скарга позивача -ОСОБА_1. підлягають частковому задоволенню.
Підставами такого рішення апеляційного суду є наступні:
Що стосується частини оскаржуваної постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2007 року - в частині стягнення з ГУ МВС України в Київській області на користь ОСОБА_1. окладу за спеціальне звання за період з квітня по грудень 2006 року в розмірі 1080 грн, апеляційний суд вважає що судом першої інстанції правильно було вирішено питання щодо зобов'язання ГУ МВС України в Київській області виплатити ОСОБА_1. оклад за спеціальне звання за період з квітня по грудень 2006 року в розмірі 1080 грн.
Згідно довідки № НОМЕР_1 в УДАІ ГУ МВС України в Київській області є заборгованість перед ОСОБА_1. по виплаті окладу за спеціальним званням.
На час винесення рішення судом першої інстанції, заборгованість відповідача перед позивачем по виплаті окладу за спеціальним званням капітана, становила 1080 грн., за період з квітня по грудень 2006 року. Тобто судом першої інстанції правильно вирішено питання про стягнення з ГУ МВС України в Київській області оклада за спеціальне звання за період з квітня по грудень 2006 року в розмірі 1080 грн.
Що ж стосується задоволення апеляційної скарги представника відповідача - ГУ МВС України в Київській області в частині відмови позивачу - ОСОБА_1. у виплаті йому грошової допомоги при звільненні у зв'язку зі скороченням штатів - підставами такого рішення апеляційного суду є наступні:
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції застосував положення п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року
«Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам начальницького та рядового складу за контрактом, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» - особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при звільненні з військової служби або з органів внутрішніх справ у зв'язку із скороченням штатів виплачується грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
З таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.
суд першої інстанції не застосував положення Закону України від 09 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» - відповідно до ст. 9 якого - особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку зі скороченням штатів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Таким чином зазначеною нормою права встановлено що при призначенні одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби при звільненні повинні враховуватись у сукупності дві обставини (підстави такого призначення): особи, які претендують на призначення такої допомоги повинні мати право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та бути звільненими у зв'язку зі скороченням штату.
Як вбачається з матеріалів справи - Наказом ГУ №НОМЕР_2. ОСОБА_1. 1975 року народження був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ, а Наказом №НОМЕР_3 - звільнений за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 31 березня 2006 року.
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» , а саме ст.ст. 1-2, 2, 3,12,13 цього закону:
Особи, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону Право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби:
а) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці
надстрокової служби та військової служби за контрактом;
б) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ
України, особи начальницького складу податкової міліції, особи
начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту;
в) особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових
формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу
РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ
цивільної оборони України;
г) особи начальницького і рядового складу державної пожежної охорони;
д) громадяни інших держав із числа військовослужбовців збройних сил та
інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства цих
держав, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних
договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, їх
пенсійне забезпечення здійснюється згідно із законодавством держави, на
території якої вони проживають;
е) особи, зазначені у статтях 3 і 4 цього Закону;
є) особи із числа військовослужбовців строкової служби та члени сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, у передбачених цим Законом випадках. ( Закон доповнено статтею 1-2 згідно із Законом № 3 591-IV (3591-15) від 04.04.2006)
Статтею 12, вищевказаного закону, передбачені умови призначення пенсій за вислугу років, а саме пенсія за вислугу років призначається:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього
Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі
служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині
третій статті 5 цього Закону;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього
Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку,
крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у
них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних
років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах
внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах
цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій
службі України.
Особам, які є інвалідами війни, пенсія на визначених у цьому пункті умовах призначається незалежно від віку;
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом при досягненні 45-річного віку і за наявності в них вислуги 15
років, які звільняються з військової служби відповідно до Закону України
"Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" ( 1763-15 ). ( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3946-12 від 04.02.94, № 103/96-ВР від 25.03.96, № 51-IV ( 51-15 ) від 04.07.2002, № 1889-Р/ ( 1889-15 ) від 24.06.2004; в редакції Закону № 3591-IV ( 3591-15 ) від 04.04.2006 )
Тобто на день звільнення ОСОБА_1. не досяг пенсійного віку і підстав вважати його «особою» що має право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» немає.
Відповідно до теоретичних положень в системі нормативне правових актів, Закони України мають вищу юридичну силу в порівнянні з Постановами Кабінету Міністрів України. І тому повинні застосовуватись положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, проте при застосуванні колізійних нормативно-правових актів повинен був надати пріоритет у застосуванні положень Закону над Постановою.
Зважаючи на те, що вищезазначені порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, оскаржувану постанову суду першої інстанції належить скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ГУ МВС України в Київській області, про стягнення з ГУ МВС України в Київській області грошової допомоги у зв'язку із скороченням штатів у розмірі 50% місячного грошового забезпечення, що складає 4290грн., прийняти нову постанову, якою в цій частині позову відмовити.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 202, 205,207 КАС України суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2007 року по справі № 2а-25/07 за позовом ОСОБА_1 до ГУ МВС України в Київській області, управління ДАІ в Київській області про зобов'язання виплатити грошові суми задовольнити частково.
Апеляційну скаргу представника відповідача - ГУ МВС України в Київській області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2007 року по справі № 2а-25/07 за позовом ОСОБА_1 до ГУ МВС України в Київській області, управління ДАІ в Київській області про зобов'язання виплатити грошові суми задовольнити частково.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2007 року - скасувати.
Постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
В позові ОСОБА_1 до ГУ МВС України в Київській області, управління ДАІ в Київській області про зобов'язання виплатити грошову допомогу у зв'язку із скороченням штатів в розмірі 50% місячного грошового забезпечення - відмовити.
В іншій частині постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2007 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї постанови в повному обсязі.