У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2007 року м.Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
|
головуючого - Межевича М.В., |
|
суддів: Глущенко Я.Б., |
|
Бараненка І.І., |
при секретарі судового засідання - Горобцовій Я.В.,
за участю представника позивачки - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 22 січня 2007 року в адміністративній справі №2а-61/07 за позовом ОСОБА_2. до Київського міського управління юстиції про визнання неправомірною відмову в реєстрації приватної нотаріальної діяльності та зобов'язання видати зареєструвати приватну нотаріальну діяльність,
в с т а н о в и в :
В листопаді 2006 року ОСОБА_2 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою, у якій, посилаючись на порушення відповідачем законодавства про організацію і діяльність нотаріату, просила визнати неправомірною відмову Київського міського управління юстиції в реєстрації приватної нотаріальної діяльності та зобов'язати зареєструвати приватну нотаріальну діяльність з видачею реєстраційного посвідчення.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 22 січня 2007 року ОСОБА_2. відмовлено у задоволенні її позову.
Мотивуючи своє рішення суд першої інстанції послався на норми ст.ст.106, 117 Конституції України, ст.24 Закону України «Про нотаріат», а також на положення Указу Президента України «Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні» від 23.08.1998р. №932/98, вимоги наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження граничної чисельності приватних нотаріусів у нотаріальних округах» від 12.01.1999р. №2/5, норми Порядку та умов проведення конкурсу на реєстрацію приватної нотаріальної діяльності серед осіб, які мають намір її проводити, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.04.2006р. №34/5 та дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на порушення норм матеріального і процесуального права, що, на думку скаржниці, призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки в підтримку апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 2 лютого 2006 року Київське міське управління юстиції отримало заяву ОСОБА_2. про реєстрацію її приватної нотаріальної діяльності (а.с.6), а 8 лютого 2006 року листом за вих.№316гр. (а.с.7) заявниці надано відповідь з роз'ясненням порядку реєстрації приватної нотаріальної діяльності відповідно до діючого на той час Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.03.1994р. №10/5 (зі змінами та доповненнями). Позивачці було роз'яснено, що реєстрація приватної нотаріальної діяльності здійснюється у межах установленої для кожного нотаріального округу граничної чисельності приватних нотаріусів, а також те, що існує резерв осіб, які мають намір займатися приватною нотаріальною діяльністю, для включення до якого спочатку необхідно подати заяву.
4 квітня 2006 року до Київського міського управління юстиції надійшла заява ОСОБА_2. про реєстрацію її приватної нотаріальної діяльності, на яку 17 квітня 2007 року (а.с.а.с.8, 9), тобто в межах п'ятнадцятиденного строку, встановленого Законом України «Про нотаріат», було надано відповідь про набрання чинності Порядку та умов проведення конкурсу на реєстрацію приватної нотаріальної діяльності серед осіб, які мають намір її провадити, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.04.2006р. №34/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.04.2006р. №374/12248.
На день подання ОСОБА_2. останньої заяви про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності від 03.04.2006 року набрали законної сили зміни до Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 21.03.2006р. №14/5, у відповідності до яких фактично скасовано Резерв осіб, які мають намір займатися приватною нотаріальною діяльністю.
Отже, на день подання ОСОБА_2. її заяви від 03.04.2006р., реєстрація приватної нотаріальної діяльності осіб у Київському міському управлінні юстиції провадилася за заявами осіб, які мають намір займатися приватною нотаріальною діяльністю, за умови наявності вакансій приватних нотаріусів у межах граничної чисельності, встановленої у відповідності до Указу Президента України від 23.08.1998р. №932/98 «Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні», а також наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження граничної чисельності приватних нотаріусів у нотаріальних округах» від 12.01.1999р. № 2/5.
Відповідно до вимог зазначених правових актів чисельність нотаріусів по Київському міському нотаріальному округу затверджена на рівні - 494 одиниці і реєстрація приватної нотаріальної діяльності понад встановлену граничну чисельність нотаріусів заборонена.
Згідно Положення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності для обліку виданих реєстраційних посвідчень в Київському міському управлінні юстиції ведеться Журнал реєстрації приватної нотаріальної діяльності, в якому обліковуються постійно діючі нотаріуси, а також такі, що припинили, або тимчасово припинили нотаріальну діяльність особи, реєструються зміни по вакансіях та по видачі реєстраційних посвідчень із зазначенням номерів та черговості наказів, згідно яких видаються реєстраційні посвідчення, та інші важливі відомості.
На підставі наявних у Київському міському управлінні юстиції даних про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності осіб, у відповідності до Журналу реєстрації приватної нотаріальної діяльності, складено Список осіб, які проходили процедуру реєстрації у Київському міському управлінні юстиції (а.с.а.с.29-41).
Таким чином, на день подання ОСОБА_2. заяви про реєстрацію її приватної нотаріальної діяльності гранична чисельність нотаріусів по Київському міському нотаріальному округу не збільшувалася. Існуючі вакансії в межах граничної чисельності були відсутні. У зв'язку з цим заява ОСОБА_2. не могла бути задоволена і тому вимоги адміністративного позову щодо визнання неправомірними дій та зобов'язання зареєструвати приватну нотаріальну діяльність є необґрунтованими.
Також, є необґрунтованими і твердження апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно Указу Президента України «Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні» від 23.08.1998р. №932/98, кількість приватних нотаріусів у межах нотаріального округу визначається Міністерством юстиції України залежно від чисельності населення.
На виконання вказаного положення Указу Президента були видані наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження граничної чисельності приватних нотаріусів у нотаріальних округах» від 12.01.1999р. №2/5, Порядок та умови проведення конкурсу на реєстрацію приватної нотаріальної діяльності серед осіб, які мають намір її проводити, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.04.2006р. №34/5.
Вказані нормативні акти суд не застосовував всупереч ст.ст.19, 92 Конституції України, ст.24 Закону України «Про нотаріат», оскільки Указ Президента України «Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні» від 23.08.1998р. №932/98, який надав Міністерству юстиції повноваження визначати чисельність приватних нотаріусів у межах нотаріального округу виданий відповідно до п.4 Перехідних положень Конституції України, згідно якого Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статтею 93 цієї Конституції. Такий Указ Президента України вступає в дію, якщо протягом тридцяти календарних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада України не прийме закон або не відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу, і діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань.
Оскільки спірне питання про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності не було врегульоване Законом і Указ з приводу цього ж питання видано відповідно до п.4 Перехідних положень Конституції України, твердження скаржниці, що відповідно до ст.9 КАС України суд не вправі був застосовувати цей Указ та видані на його виконання нормативні акти Міністерства юстиції України, є безпідставним.
Вказівка в апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду обставинам справи, є помилковою, оскільки, як вбачається зі змісту постанови суду першої інстанції, суд зазначив, що відповідачем позивачці було запропоновано зареєструвати свою приватну діяльність у відповідності з положеннями, визначеними Міністерством юстиції України і не йшлось про відмову відповідача у видачі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення Голосіївським районним судом Конституції України, Закону України «Про нотаріат», Кодексу адміністративного судочинства та інших нормативних актів, не знайшли свого підтвердження в результаті перевірки їх наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
З огляду на наведене, посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2. на порушення судом норм матеріального і процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, є безпідставними.
Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, оскаржувану постанову Голосіївського районного суду належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 199, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 22 січня 2007 року - без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання цією ухвалою законної сили.
Головуючий ____________________ М.Межевич
Судді: ____________________ Я.Глущенко
____________________ І.Бараненко