У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2007 року м.Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого - Межевича М.В., |
суддів: Глущенко Я.Б., |
Бараненка І.І., |
при секретарі судового засідання - Горобцовій Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалу судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 грудня 2006 року про відмову у відкритті провадження у справі №2а-2688/06 за скаргою ОСОБА_1. на постанову Державної митної служби України від 17 листопада 2006 року про накладення штрафу,
в с т а н о в и в :
У грудні 2006 року ОСОБА_1. звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою, у якій посилаючись на порушення відповідачем правил митного законодавства, просила скасувати постанову Державної митної служби України від 17 листопада 2006 року про накладення штрафу.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 грудня 2006 року ОСОБА_1. відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі, а її скаргу - повернуто для подання до належного суду.
Мотивуючи своє рішення суд першої інстанції послався на те, що відповідно до ч.2 ст.19 КАС України дана справа підлягає розгляду місцевим адміністративним судом за місцем проживання скаржника, який проживає за адресою, яка територіально не відноситься до Шевченківського району міста Києва.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати дану ухвалу, і вказує на те, що суд не застосував положення ч.6 ст.393 Митного кодексу України, проте застосував положення ч.2 ст.19 КАС України, яке не підлягало застосуванню.
Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржниця ОСОБА_1. проживає (перебуває) в місті Нікополь Дніпропетровської області, на що вказує зазначена нею поштова адреса у скарзі, на конвертах поштової кореспонденції та апеляційній скарзі: Дніпропетровська область, місто Нікополь, АДРЕСА_1. (а.с.а.с.2, 5, 8). Саме ці відомості достовірно підтверджують фактичне місце проживання (перебування) ОСОБА_1.
Також по справі встановлено, що ОСОБА_1. просить скасувати постанову Державної митної служби України щодо накладення на неї штрафу, тобто оскаржує акт індивідуальної дії.
Згідно ч.2 ст.19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування) позивача.
За наведених обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив заявниці у відкритті провадження в даній справі та правильно застосував до спірних відносин положення ч.2 ст.19 КАС України, оскільки відповідно до вимог ч.13 Розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства, Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність з цим Кодексом діють у частині, що не суперечать цьому Кодексу.
Оскільки норми ч.2 ст.19 КАС України та ч.6 ст.393 Митного кодексу України (щодо територіальної підсудності) суперечать одна одній, то підставою для застосування положень ч.2 ст.19 КАС України, а не ч.6 ст.393 Митного кодексу України, є правила зазначені в ч.2 ст.19 КАС України.
Тому посилання в апеляційній скарзі на положення ч.6 ст.393 Митного кодексу України, за змістом яких постанова спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи у справі про порушення митних правил, а також його постанова по скарзі на постанову іншого митного органу оскаржуються за місцезнаходженням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, є помилковим..
У зв'язку з наведеним твердження в апеляційній скарзі про порушення судом норм процесуального права, є безпідставним.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини і, всупереч доводам представника апелянта, правильно застосував норми процесуального права обґрунтовано відмовивши у відкритті провадження в даній справі.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 грудня 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання цією ухвалою законної сили.
Головуючий ____________________ М.Межевич
Судді: ____________________ Я.Глущенко
____________________ І.Бараненко