У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 серпня 2007 року м.Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
|
головуючого - Межевича М.В., |
|
суддів: Глущенко Я.Б., |
|
Бараненка І.І., |
при секретарі судового засідання - Горобцовій Я.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1, його представника - ОСОБА_2. та представника відповідача - Ланька О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 15 березня 2007 року в адміністративній справі №2а-251/07 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А0202 про виплату заборгованості по грошовому забезпеченню,
в с т а н о в и в :
У січні 2007 року ОСОБА_1. пред'явив у Дарницький районний суд міста Києва позовну заяву, у якій, посилаючись на порушення відповідачем вимог Конституції України, Указу Президента України „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України...” від 05.05.2003р. №389/2003, Рішення Конституційного суду від 17.03.2004р. №7-РП/2004 просив визнати бездіяльність командування військової частини А0202 стосовно невиплати щомісячної надбавки за безперервну службу в розмірі 90% неправочинною та зобов'язати командування здійснити перерахунок додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 15 березня 2007 року у задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки командування військової частини А0202 діяло у відповідності з вимогами діючого на той час законодавства, а саме, керувалося положеннями ст.59 Закону України «Про державний бюджет на 2003 рік», ст.78 Закону України «Про державний бюджет на 2004 рік», за змістом яких керівники бюджетних установ (військових формувань) повинні були здійснювати фактичні видатки на заробітну плату (грошове утримання), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового утримання), затверджених для бюджетних установ (військових формувань) у кошторисах. Тому порушень законодавста при здійсненні виплати надбавок, передбачених Указом Президента України „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України...” від 05.05.2003р. №389/2003, Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу, затвердженої наказом Міністра оборони України від 26.05.2003р. №149, не було.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, позивач просить скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 15 березня 2007 року і ухвалити нове рішення по суті заявленого позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також на порушення норм матеріального та процесуального права, посилаючись при цьому, на порушення судом першої інстанції положень ст.ст.3, 6, 8, 22, 24 Конституції України, необґрунтоване застосування норм Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу, затвердженої наказом Міністра оборони України від 26.05.2003р. №149, незастосування вимог п.7 ст.2 КАС України та ст.6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод».
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника позивача, які, кожен окремо, підтримали вимоги апеляційної скарги, заперечення на апеляцію з боку представника відповідача та, перевіривши їхні доводи наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до Указу Президента України „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України...” від 05.05.2003р. №389/2003, Міністру оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах:
понад 5 років - до 10 %;
понад 10 років - до 30 %;
понад 15 років - до 50 %;
понад 20 років - до 70 %;
понад 25 років - до 90 %
В пункті 2 цього Указу зазначено, що порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром оборони України, Міністром внутрішніх справ України, Головою Державної прикордонної служби України та Начальником Управління державної охорони України.
Пунктом 3 Указу встановлено, що виплату надбавок відповідно до цього Указу здійснювати з 1 травня 2003 року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України…
Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 26.05.2003р. №149, встановлено лише з яких видів грошового забезпечення у відсотках нараховується дана надбавка, як обчислювати стаж безперервної військової служби та особливості виплати (позбавлення) надбавки особам, які не мають високих показників у службі та мають дисциплінарні стягнення.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік» встановлено, що керівники бюджетних установ (військових формувань) утримують чисельність працівників (військовослужбовців) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове утримання), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового утримання), затверджених для бюджетних установ (військових формувань) у кошторисах.
Статтею 78 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» встановлено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, податкової міліції (далі - працівників) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
Зазначене Рішення Конституційного Суду України не має зворотної дії в часі, а тому застосування судом першої інстанції ст.59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік» та ст.78 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», є правильним.
Беручи до уваги наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини і, всупереч доводам апеляції, правильно застосував норми матеріального права, обґрунтовано відмовивши у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, оскаржувану постанову Дарницького районного суду міста Києва від 15 березня 2007 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду міста Києва від 15 березня 2007 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення даної ухвали у повному обсязі.
Головуючий ________________________
Судді: ________________________
________________________
ДАНУ УХВАЛУ СКЛАДЕНО У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 17 СЕРПНЯ 2007 РОКУ