Київський апеляційний адміністративний суд
Справа:№22-а-1530/07 Головуючий у 1-й інстанції: Іваненко Ю.Г.
Доповідач: Межевич М.В.
,
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Глущенко Я.Б. та Бараненка І.І., при секретарі Ковальчук А.І., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Ющенка Віктора Андрійовича, третя особа - Верховна Рада України про визнання дії Суб'єкта владних повноважень неправомірними, про визнання Указу Президента України від 02.04.2007 року про дострокове припинення Повноважень Верховної Ради V скликання недійсним та про скасування цього Указу в порядку адміністративного провадження , -
в с т а н о в и л а:
У квітні 2007 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Печерського районного суду із позовом до Президента України Ющенка Віктора Андрійовича, 3-тя особа: Верховна Рада України про визнання дії Суб'єкта владних повноважень неправомірними, про визнання Указу Президента України від 02.04.2007 року про дострокове припинення Повноважень Верховної ради V скликання недійсним та про скасування цього Указу в порядку адміністративного провадження.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2007 року у відкритті провадження в даній адміністративній справі відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2007 року та постановити нову ухвалу з направленням позовної заяви до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття адміністративного провадження у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, пославшись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. ст. 199 ч.1 п. 1 та 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суддя місцевого суду виходила з того, що вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія Київського апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на ст.2 КАС України, наполягає на тому, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
Проте колегія Київського апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне зазначити, що згідно із ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
При винесенні оскаржуваної ували суд першої інстанції об'єктивно посилається на ст.13 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 422/96-ВР від 16.10.2006 року, відповідно до якої, Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:
1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;
3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України ( 254к/96-вр );
4) офіційного тлумачення Конституції та законів України.
А відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного суду України.
Отже, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі з посиланням на те, що вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки ухвала прийнята з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, то підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2007 року по справі № 22-а-1530/07- залишити без змін.
Матеріали справи № 22-а-1530/07 повернути до Печерського районного суду м. Києва .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий:
Судді: