київський апеляційний адміністративний суд
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.08.2007 р. Справа №22а-23 8/07
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ситникова О.Ф.
суддів: Бєловоі'Л.В.
Бистрик Г.М.
при секретарі: Горобцова Я.В., Гладишко О.М.
за участю:
позивача - ОСОБА_1.
представника позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3. представника відповідача - Лук'янова М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 13.12.2006 року за позовом ОСОБА_1до Центру медико-соціальної експертизи, Спеціалізованої кардіологічної медико-соціальної експертизи №2, третя особа Відкрите акціонерне товариство Київський електровагоноремонтний завод про визнання незаконним акту державного органу та відшкодування заподіяної цим шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернулася в Голосіївський районний суд м. Києва з позовом до Центру медико-соціальної експертизи, Спеціалізованої кардіологічної медико-соціальної експертизи №2, третя особа Відкрите акціонерне товариство Київський електровагоноремонтний завод про визнання незаконним акту державного органу та відшкодування заподіяної цим шкоди.
Під час розгляду справи позивач уточнила заявлені нею позовні вимоги, просила визнати неправомірними дії ЦМСЕ по заміні призначеної їй інвалідності з трудового каліцтва на загального захворювання, визнати дійсним акт НОМЕР_1 про нещасний випадок від 30.08.1993 року, що підтверджує її інвалідність другої групи з трудового каліцтва, зобов'язати ЦМСЕ повідомити ВАТ „КЕВРЗ" та Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання яке спричинило втрату працездатності про втрату нею працездатності для здійснення у зв'язку з цим необхідних виплат. Також просила визнати, що МСЕ не вчасно направило документи до ВАТ „КЕВРЗ" та відповідних органів, що здійснюють пенсійне забезпечення та державне страхування, відшкодувати завдану їй матеріальну та моральну шкоду,
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 13.12.2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1до Центру медико-соціальної експертизи, Спеціалізованої кардіологічної медико-соціальної експертизи №2, третя особа Відкрите акціонерне товариство Київський електровагоноремонтний завод про визнання незаконним акту державного органу та відшкодування заподіяної цим шкоди - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1. подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 13.12.2006 року та прийняти нове рішення порушенні норми матеріального та процесуального права при її прийнятті.
Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1. з 1969 року працювала на Київському електровагоноремонтному заводі слюсарем-електриком.
Відповідно до даних актуНОМЕР_1 з ОСОБА_1. стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого була травмована голова (а.с.5-6).
Рішенням Залізничного районного суду м. Києва від 14.08.1996 року було зобов'язано директора ВАТ „КВЕРЗ" видати ОСОБА_1. направлення на МСЕК для обстеження і встановлення відсотків втрати працездатності (а.с.11).
На виконання зазначеного вище рішення суду від 14.08.1996р. ОСОБА_1. була оглянута спеціалістами ЦМСЕК №2 21.10.1996 року, було прийнято рішення про встановлення їй другої групи інвалідності з причин трудового каліцтва, а також про втрату нею 60% працездатності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 19.04.1995 року по 01.07.1998 року (а.с.8).
Рішенням комісії по трудових спорах ВАТ „КЕВРЗ" від 23.09.1996 року було скасовано акт НОМЕР_1, як такий, що носить Фіктивний характер, складений з порушенням вимог „Положення про розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах і організаціях", затверджених Постановою КМУ №623 від 10.08.1993 року (а.с.39).
За висновками проведеного обстеження НОМЕР_2 ОСОБА_1. була встановлена друга група інвалідності з трудового каліцтва безстроково та встановлено втрату 60% працездатності з 01.08.1999р. (а.с.10).
На момент встановлення ОСОБА_1. інвалідності з причин трудового каліцтва, остання була інвалідом другої групи з причин загального захворювання, тобто соціальні виплати відділом соціального забезпечення позивач у справі отримувала.(а.с.27 експертної справи №11906)
Рішенням Залізничного районного суду м. Києва від 04 квітня 1997 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1. до КЕВРЗ про відшкодування шкоди у зв'язку з пошкодженням здоров'я (а.с.7, а.с.33) та було встановлено, що факт нещасного випадку і отримання травми ОСОБА_1. на виробництві в судовому засіданні доказаний не був, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявлених ОСОБА_1. позовних вимог.
Залізничним районним судом м. Києва під час судового розгляду справи за позовом ОСОБА_1. до КЕВРЗ про відшкодування шкоди у зв'язку з пошкодженням здоров'я було встановлено, що Акт НОМЕР_1 є недійсним.
На виконання вимоги ВАТ „КЕВРЗ", яким було повідомлено ЦМСЕ про скасування КТС ВАТ „КЕВРЗ" 23.09.1996 року акту НОМЕР_1 про нещасний випадок на виробництві з ОСОБА_1., та про визнання недійсним цього ж акту рішенням Залізничного районного суду м. Києва від 04.04.1997 року на підставі якого СК МСЕ №2 позивачу було встановлено групу інвалідності з трудового каліцтва, 24.02.2003 року СК МСЕ №2 прийняла рішення про скасування рішення СК МСЕ №2 від 26.07.1999 року про визнання ОСОБА_1. інвалідом другої групи від трудового каліцтва безстроково.
ОСОБА_1. викликалася та була оглянута членами комісії ЦМСЕ 24.02.2003 року під час перегляду комісією причин її інвалідності.
За даними, що містяться в акті НОМЕР_3огляду у МСЕк від 24.02.2003 року ЦМСЕк було прийнято рішення про скасування рішення СК МСЕ №2 від 26.07.1999 р. про встановлення ОСОБА_1. інвалідності з трудового каліцтва безстроково з підстав не доведеності факту виробничої травми в червні 1993 року. Відповідно ЦМСЕК та СК МСЕ №2 було прийнято рішення про встановлення ОСОБА_1. другої групи інвалідності загального захворювання безстроково (а.с. 87-90 експертної справи №11906 відносно ОСОБА_1.).
/
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що дії відповідачів з приводу зміни причин інвалідності ОСОБА_1. є правомірними, а вимоги позивача про визнання дій ЦМСЕ по заміні її інвалідності з другої групи по трудовому каліцтву і втрату 60% профпрацездатності на інвалідність другої групи загального захворювання неправомірними - є необгрунтованими.
Так як відповідно до ч.2 п.31 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою КМУ від 22.02.1992 р. №83, переогляд інвалідів, а також громадян, інвалідність яким встановлено без зазначення строку переогляду, проводиться при зміні стану здоров'я і працездатності або при виявленні фактів зловживань чи помилок, допущених у встановленні групи інвалідності.
В компетенцію МСЕк входить переогляд інвалідів.
За правилами ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Обставини, що встановлені рішенням Залізничного районного суду м. Києва від 04.04.1997 року стосуються законності встановлення інвалідності ОСОБА_1. з причин трудового каліцтва.
Рішенням Залізничного районного суду м.Києва від 04.04.1997р. встановлено, що Акт НОМЕР_1, на підставі якого позивачці в подальшому було встановлено другу групу інвалідності з трудового каліцтва, - є недійсним, а тому в позові ОСОБА_1. до КЕВРЗ про відшкодування шкоди в зв'язку з ушкодженням здоров'я було відмовлено.
ВАТ „КЕВРЗ" повідомив ЦМСЕ про те, що комісією по трудових спорах ВАТ „КЕВРЗ" 23.09.1996р. було скасовано Акт НОМЕР_1
СК МСЕ №2 24.02.2003р. прийняла рішення яким скасувала раніше прийняте рішення СК МСЕ №2 від 26.07.1999р., про визнання ОСОБА_1. інвалідом другої групи від трудового каліцтва безстроково.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обставини на які посилається позивач у справі як на підставу заявлених нею позовних вимог у частині визнання дійсним акту НОМЕР_1 про нещасний випадок від 30.08.1993 року, що на думку позивача, підтверджує її інвалідність другої групи з трудового каліцтва не підлягають доказуванню при вирішенні цих заявлених вимог.
Як вбачається з п.32 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальні експертні комісії видають особам, визнаним інвалідами, довідки МСЕк та індивідуальні реабілітаційні програми і в триденний строк надсилають комісії цих документів відділу соціального забезпечення, на території якого проживає інвалід. Копія програми надсилається також підприємству, установі, організації, яка зобов'язана надавати соціальну допомогу і здійснювати реабілітацію інваліда.
Позивач не заперечувала факт отримання нею довідки про встановлення їй групи інвалідності з причин трудового каліцтва.
Судом першої інстанції встановлено, що на момент встановлення ОСОБА_1. інвалідності з причин трудового каліцтва, вона являлась інвалідом другої групи з причин загального захворювання та всі належні соціальні виплати отримувала.
ВАТ „КЕВРЗ" не признало настання факту нещасного випадку на виробництві з ОСОБА_1. відповідно до даних, що містяться в Акті НОМЕР_1, в подальшому у 1996р. цей Акт було скасовано комісією по трудових спорах.
Тому у 1996р. ВАТ „КЕВРЗ" не сплачувало позивачці страхових виплат, а рішенням Залізничного районного суду м.Києва від 04.04.1997р. в позові ОСОБА_1. до КЕВРЗ про відшкодування шкоди в зв'язку з ушкодженням здоров'я було відмовлено.
Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те що відсутні будь-які підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1. у частині визнання дійсним Акту №3 по формі Н-1, зобов'язання ЦМСЕ повідомити ВАТ „КЕВРЗ" та Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, яке спричинило втрату
працездатності про втрату нею працездатності для здійснення у зв'язку з цим необхідних виплат.
Суд першої інстанції також дійшов правильного висновку у частині відмови позивачу у відшкодуванні матеріальної та моральної шкоди, так як судом не встановлено у діях відповідачів будь-яких дій, які б порушували законні права та інтереси позивача у справі.
В апеляційній скарзі не приведено доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в постанові.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 13.12.2006 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 13.12.2006 року за позовом ОСОБА_1до Центру медико-соціальної експертизи, Спеціалізованої кардіологічної медико-соціальної експертизи №2, третя особа Відкрите акціонерне товариство Київський електровагоноремонтнии завод про визнання незаконним акту державного органу та відшкодування заподіяної цим шкоди - залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 13.12.2006 року за позовом ОСОБА_1 до Центру медико-соціальної експертизи, Спеціалізованої кардіологічної медико-соціальної експертизи №2, третя особа Відкрите акціонерне товариство Київський електровагоноремонтнии завод про визнання незаконним акту державного органу та відшкодування заподіяної цим шкоди - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України.
Головуючий суддя
Судді:
4